Question

Напишіть пейзажну мініатюру за поданим початком. Уведіть у текст односкладні та неповні речення. Зверніть увагу на стиль. "Сніг!Сніг!Сніг!"- закричали снігурі, що тільки-но повернулись із півночі... СРОЧНО.ДАМ 100 БАЛІВ

Answer 1

"Сніг! Сніг! Сніг!"- закричали снігурі, що тільки-но повернулись із півночі.  

"Він синій, синій, синій", - у захопленні цвірінькнули швидкокрилі синички.

"Він голубий, голубий", - заперечили поважні голуби.

"І на горі, на горі, на горі", - відповіли веселі хлопчики-горобчики.

"Як сорочка, сорочка", - засокотіли сороки-білобоки.

Це насправді був сніг. Лапатий. Йшов без упину. І годину, і другу... Вже все  біле. Посвітлішало навколо. По снігових грудках повільно ступає місяць грудень. Натомість увесь сад покрився травневою білизною. Йде сніг, обнімаючи білий світ білими крилами.

Answer 2

"Сніг!Сніг!Сніг!"- закричали снігурі, що тільки-но повернулись із півночі...

Ці червоногруді пташки дуже красиво виглядають на фоні галявини, що вже вкрилася білим снігом. Їх сірі фраки начебто нагадують нам, що симфонія зими ще не зіграна, а тільки починається.

Білосніжна ковдра землі так личить  казковій атмосфері. Голі дерева повеселішали, коли до них у гості завітали такі чудові пташки.

Холодно. Морозно. Милуватися можна снігурами, снігом і несподіваною казкою, що прийшла до нас сьогодні.

Answer 3

Сніг! Сніг! Сніг! Витривалі снігурі повернулись із далекої півночі, співаючи свою зимову пісню. Віддзеркалюючи срібними перлами яскраві промені сонця, вони вилітають з розгорнутих крил і пливуть в повітрі, розтягуючи холодну магію в кожному пориві вітру.

У морозному краєвиді краплини снігу плавно опускаються на землю, забуваючи про свій таємничий шлях з високого неба. Ковзаючи по гілках величезних сосен, вони позолочують зелені хвоїни та покришають гіллясті дерева своїм лагідним дотиком.

Поля покриваються невагомим білим покривалом, як немовлята, що сплять, затулившись дощиками. Природа замерзла в очікуванні, віддавши себе владі сніжних танців. Кожен кущ, кожен бур'ян, навіть каміння на стежках, стають часткою маленької казки.

Світла хмарка перетворюється на чистий білий пух, який лине вгору, огортаючи гори і долини в містичну тишу. Небо стає молочно-блакитним фоном, висмикуючи непоганий контраст для м'якого сніжного розпису.

Та десь там, на кірах лісу, ще вартоють ті, хто ще не повернувся з півночі. Кролики й олені витримують холод з відчуттям гідності, оберігаючи своє життя від зловісного огорожі заметеного снігу.

І снігурі, перебуваючи на вершині сосни, підкреслюють чистоту зимового пейзажу, співаючи свою пісню, надіслану з півночі. Вони закликають до величезного спектаклю, в якому снігові крижані крила обіймають всю природу своїм прохолодним спадком.

І так, у світлі сонячних променів, пейзаж оживає, створюючи симфонію снігового дива. Кожен окремий сніжинка розповідає свою історію, кожен маленький подих вітру приніс більше таємниці в цю чарівну зимову картину.

Тож зараз, під сяючим небом, я приймаю запрошення в цей світ снігового феєрверку, де нічого не здатне оманити дивність і велич цієї зимової краси.