Question

12 предложений с деепричастным оборотом из повести гуси лебеди летят. ПЖЖЖПЖППЖЖПЖП очень надо. Даю 20 баллов

Answer 1

Ответ:

Вранцi коло нашого подвiр'я вже юрмилися люди, розглядаючи розкиданi бiля дровiтнi голови, бороди, тулуби i ноги святих.

I тодi найбiльше дiдусь вистоював бiля найкращих святих — Юрiя i Iллi, бо хто не знає, що Юрiй ненавидiв змiїв i панство, а Iлля громовими стрiлами бив чортiв, розтоплюючи бiсiвську шерсть i м'ясо на смолу?..

— Ти. чого, пiдпомагачу, зуби шкiриш? — дивується дядько Микола, розгойдуючи рясну, на дрiбних зборках свиту.

Вдома дядько Микола виймає з кишенi окуляри, чiпляє їх на самий кiнчик носа, але читає, не заглядаючи в скельця; тепер навiть вуса в дядька стають серйозними.

I як тiльки не вививається вiн на кризi, перекривлюючи танцювання то свого дядька Миколи, то тiтки Настi, то дяка Єрмолая, що, пiдпивши, вибиває ногами, наче колодами, ще й приказує: "Го-то-то, го-то-то!"

Це, видать, очiкуючи весну, гомонить душа лiсу.

Я охоплюю обома руками березу, притуляючись вухом до неї, але вона мовчить, бо ще не розмерзся пiд корою сiк, ще мертво у лiсi.

Помiж деревами, не дуже побоюючись нас, проскакує вихудлий за зиму вухань i зникає в пiдлiску.

— Бо люди кажуть... Он прочитав один розумник геть усю бiблiю i позбувся того, що мав у черепку, — показуючи пальцем на лоба, страхає мене святим письмом.

Мати, коли я, забувши все на свiтi, припадав до роздобутої книги, не раз гримала на мене.

Вдень, навiть взимку, я ще мiг сяк-так хитрувати, але ввечерi дiло моє було гибле: мати, гримнувши в сотий раз на оглашенного читальника, задмухувала слiпака, i я вже в теменi мусив додумувати про якогось князя або графа: чи його уразить "рокова куля", чи "стрiла Купiдона".

I люблю, коли гриби, обнявшись мов брати, збирають на свої шапки росу, i люблю восени по колiна ходити в листi, коли так гарно червонiє калина i пахнуть опеньки.

-Оце кумерцiя, так кумерцiя: що куп, то й луп!-тримаючи в руцi шапку, витанцьовував Гива по клунi й нiяк не мiг взятися за цiпа.

— Хiба в цьому роцi жито? — пiдпираючи рукою голову, так печалився дядько Володимир, що здавалося, сльоза от-от капне у миску з варениками.

— Перекортiло. Наторгувався, — похмуро кажу я, згадуючи свої злощаснi "Три торби реготу".

Объяснение:

Answer 2

1. Улетая в небо, гуси превращались в стрелы снежно-белого пера.
2. Поднявшись высоко в воздух, лебеди надежно направились к южным землям.
3. Взмахивая крыльями, стайка гусей мчалась сквозь облака, оставляя за собой пушистые следы.
4. Удивительно наблюдать, как гуси, расправивши крылья, с легкостью срываются с земли.
5. Повернувшись к солнцу, птицы засияли золотым отблеском на своих перьях.
6. Заглянув вниз, лебеди видели леса, озера и поля, простирающиеся как бескрайний ковер.
7. Перелетая через реку, гуси испускали пронзительные звуки, наполняющие простор.
8. Набравшись сил, гуси сделали последний крутой взлет, взмывая все выше и выше.
9. Окруженные безграничным небом, птицы испытывали неподдельную свободу.
10. Смело отчаливая от земли, гуси оставались верными своему назначению - лететь к теплым краям.
11. Улетая от холодной зимы, гуси оставляли за собой немую печаль.
12. С шумом пролетая над полями, гуси делились своей силой и энергией с природой.