Question

ВПРАВА 228. Спишіть безсполучникові речення. Уставте, де потрбно, проущен! роздлов знаки. 1. Подивилась ясно заспівали скрипки (П. Тичина) 2. А вгорі вже блідли зорі западала пізня осін- ня ніч (Ю. Смолич). 3. То не хмара біла пташка хмарою спустилась (Т. Шевченко). 4. Засiеш вчасно вродить рясно (Нар. тв.). 5. Дзюрчали десятки фонтанів лящали та щебетали всілякі птахи у клітках попід піддашшям свистів стругом бондар (М. Конюбинський). 6.1 враз він відчув усередині якийсь поштовх його самого сповнило відчуття сили, нестримності, майже лету він розкинув руки і засміявся (Ю. Мушкетик). 7. Ластівки низько літають дощ общяють (Нар. тв.). 8, Прийняла я дарунок від нені то мова тому скарбу ніколи не скласти шіни мос серце вона осява барвінково (Л. Забашта). 9. Садок вишневий коло хати хрущі над вишнями гудуть плугатарі з плугами йдуть (Т. Шевченко). 10. Рука йо- то вчепилась у лутку вікна він весь подався назустріч тому неймовірному диву здавалося, між ним і морем іде нечутний діалог ще мить, ще одне зусилая і вони, зрештою, порозуміються (В. Шевчук). 1. В ясному небі білосніжними айстрами пропливають хмари; на деревах чіткішае різьба пурпурових узорів;B всі дороги дивовикно пахнуть свіжим зерном 1 яблуневим повівом (М. Стельмах). 12. У цьому році йому буде вдосталь роботи намахасться крилами, нагуркочеться жорнами, навітасться з людьми (М. Стельмах).

Answer 1

Ответ:

А вгорі вже блідли зорі: западала пізня осіння ніч

Объяснение:

Answer 2

1. Подивилась, ясно заспівали скрипки. (П. Тичина)
2. А вгорі вже блідли зорі, западала пізня осіння ніч. (Ю. Смолич)
3. То не хмара біла, пташка хмарою спустилась. (Т. Шевченко)
4. Засій, вчасно вродить рясно. (Нар. тв.)
5. Дзюрчали десятки фонтанів, лящали та щебетали всілякі птахи, у клітках попід піддашшям свистів стругом бондар. (М. Конюбинський) 6.1 Враз він відчув усередині якийсь поштовх, його самого сповнило відчуття сили, нестримності, майже лету. Він розкинув руки і засміявся. (Ю. Мушкетик)
6. Ластівки низько літають, дощ общяють. (Нар. тв.)
7. Прийняла я дарунок від нені. То мова тому, що скарбу ніколи не скласти. Шіни мос серце вона осява барвінково. (Л. Забашта)
8. Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть. Плугатарі з плугами йдуть. (Т. Шевченко)
9. Рука його вчепилась у лутку вікна. Він весь подався назустріч тому неймовірному диву. Здавалося, між ним і морем іде нечутний діалог. Ще мить, ще одне зусилля і вони, зрештою, порозуміються. (В. Шевчук)
10. В ясному небі білосніжними айстрами пропливають хмари. На деревах чіткішає різьба пурпурових узорів. Всі дороги дивовикно пахнуть свіжим зерном і яблуневим повівом. (М. Стельмах)
11. У цьому році йому буде вдосталь роботи. Намахасться крилами, нагуркочеться жорнами, навітасться з людьми. (М. Стельмах)