Question

помогите написать твир опис по украинскому языку на тему "моя вулиця" улица называется валентиновская(старое название блюхера), даю 50 баллов помогите

Answer 1

Ответ:

Моя вулиця для мене найкраща .

Объяснение:

На моїй вулиці , як і на інших є будинки . В деяких з них живуть мої друзі . В моєму домі разом зі мною живуть мої рідні .

Answer 2

Я живу на вулиці Валентинівській. Звичайно, моя вулиця, як і інші вулиці міста, є улюбленою для тих, хто там живе. Багатоповерхові будинки, рідна школа, магазини, лікарня, все тут є.

Весною вона вдягається у красиве вбрання квітучих дерев та трав, пролісків та тюльпанів, умивається дощем.

Восени жовті листя кружляють у вальсі листопаду.

Взимку моя вулиця чиста та біла. Сніжинки веселим хороводом кружляють біля мого будинку, і ми вибігаємо  з друзями ліпити снігову бабу.

Восени малиновим дзвіном вулиця кличе школярів до школи.

Я люблю її восени і влітку, зимою і весною.

Answer 3

"Валентинівська - вулиця, де дихає історія, де кожний камінчик зберігає відлуння минулого. Тут мішаються спогади старих мешканців і сміх сучасних дітей. Назва "Блюхера" забувається у часі, але серце вулиці залишається тим же - гостинним і добрим.

На Валентинівській вулиці, як на стежинах часу, зустрічаються старовинні будинки та нові споруди, створюючи неповторний архітектурний ансамбль. Від кожної старої стіни чути розповіді про минулі епохи, а з вікон сяють веселі усмішки сучасності.

Кожна подорож вздовж Валентинівської - це знайомство зі своєю історією, з рідними обличчями та новими друзями. Вулиця збирає навколо себе різноманітних людей, творить спільноту, де кожен може знайти своє місце.

Тут, серед дерев і квітів, мрії стають ближчими, а спогади оживають. Кожен будинок - це окрема сторінка у великій книзі Валентинівської, де запам'ятовуються ім'ята й історії тих, хто колись існував на цих вулицях.

Моя Валентинівська - це краплина великого океану минулого, сьогодення й майбутнього мого рідного міста. В кожному кутку відчуваю себе частиною цієї маленької всесвітньої системи, де кожен має своє призначення й роль.

Тож дякую Валентинівській за тепло, гостинність і вічний дотик історії. Тут я зрозумів, що домівка - це не лише стіни будинку, а й людська душа, що живе в кожному з нас."

#МояВалентинівська #ІсторіяМогоМіста #УкраїнськаМова