Question

Твір на тему ''вчора був сильний вітер'' 9-11р​

Answer 1

Объяснение:

Вчора був сильний вітер. Він був такий сильний, що матінка залишила мене сидіти у дома, бо боялася за мою безпеку. Його сила прогинала гілки дерев майже до самої землі. Мені було дуже страшно, але за друзями я сумував сильніше, тож вирішив ослухатися своєї мами та пішов з квартири, доки вона готувала мені сніданок на кухні.

Опинившись у під'їзді, мені стало ще страшніше, бо там не було світла. Усе було таким темним, що мені на хвильку здалося, що я вже давно не у під'їзді, а впав у якусь діру у земли глибиною у тисячі метрів, але чомусь, не зрозумів цього. Мій здоровий глузд підказував мені, що зробивши кілька кроків та відкривши ці двері, стане набагато світліше, та моя глубока дірка у землі перетвориться на той під'їзд, який був вчора, тиждень тому, 5 років тому... Але, у той момент, коли я вже дотягнувся до дверей, відкрилися двері вже моєї квартири. Усе стало світліше, тож я, майже без страху, обернувся до матері. Вона дивилася на мене дивним обличчям. Вона одночасно гнівалася на мене, тому що я ії ослухався, та майже стримувала сміх, тому що я намагався піти на вулицю у домашніх капцях та банному рушнику поверх мого оголеного тіла. Я швидко побіг обратно у квартиру, та чекав покарання, але матінка вирішила, що своєю бурхливою фантазією я сам себе покарав, тож відправила мене не у куток, а на кухню, їсти сніданок.

Answer 2

Вчора був сильний вітер

Сонячний ранок обіцяв день сповнений радістю та енергією. Але коли я відкрив вікно своєї кімнати, відчув вразливість світу навколо. Всюди літали крихітні листочки, трава здавалася хвилюватися під диханням вітру. Його потужні пориви міцно обіймали дерева, ніби хотіли розговоритися з ними.

За вікном було видно, як дерева вклонялися перед природною силою, сповненою гірськими потоками та вільним польотом птахів. Вітер створював свої танці на небосхилі, обіймаючи горизонт своїм диханням.

Я вирішив вийти на вулицю, щоб особисто відчути його магію. Шум природи був потужний, але одночасно мелодійний. Вітер грав на струнах провітряних дерев, створюючи музику, яка розносилася повітрям.

По дорозі зустрічав різні сцени, де вітер зіграв головну роль. Він сповив квітучі поля в хвилі квітів, а діти в парку раділи, ловлячи літаючі здобичі на своїх долонях. Високі будівлі міста опиралися на вітер, випробовуючи свою міць, а парусники на річці раділи його потужним подихом, допомагаючи їм плавати на поверхні води.

Але серед цієї краси вітер міг бути і небезпечним. Його сила ламала гілки дерев, а пориви закидали повітрям невеликі предмети, що могли стати небезпекою для людей. Тож слід було бути обережними та вміти поводитися з природними стихіями.

Повертаючись додому, зрозумів, що вітер - це як метафора життя. Воно може бути яскравим та радісним, але і непередбачуваним і випробовувати нашу стійкість. Тому важливо навчитися пристосовуватися до нього, як до будь-яких інших випробувань, які приносить доля.

Вчорашній день зі своїм сильним вітром нагадав мені, що природа - це дивовижний світ, який ми повинні берегти та поважати. Ми живемо в співзвуччі з природою, і вона може нам дарувати неймовірні емоції та навіть навчити нас цінувати кожен момент.