Question

Твір на тему " маструємо з татом". Будь ласка, хто напише 50 гривень на картку закину. ​

Answer 1

Відповідь:

Мій тато дуже любить що-небудь майструвати. Він сам зробив мені книжковий стіл, дуже зручний і красивий, за яким я тепер роблю домашні завдання. Я часто допомагаю татові майструвати і іноді непомітно розглядаю його. Коли він працює, обличчя в нього перетворюється: стає зосередженим, злегка загостреним. Коли він що-небудь уважно розглядає, то злегка примружує блакитні очі, збираючи навколо них дрібні складочки. Коли незадоволений результатом роботи, він шумно зітхає, гарний з горбинкою ніс або запускає руку у волосся, оголюючи високий лоб з ледь окреслилися мор-стусанами. Але коли тато задоволений роботою, очі в нього іскряться, сонячна і радісна усмішка оголює білі зуби. Він чухає пальцем за злегка відстовбурченою вухом і каже, що ми домашні генії.

Пояснення:

Answer 2

"Маструємо з татом"

Мені пощастило мати чудового тата, який завжди готовий допомогти мені в усьому. Одного разу він запропонував провести разом час і маструвати щось цікаве. Це було щось нове і захоплююче, адже ми ніколи раніше не займалися чимось подібним.

Вибравши чудовий сонячний день, ми зателепались на дачу. Тут тато вже підготував все необхідне для наших майстер-класів. З першого погляду відчувалося, як він радіє можливості провести час разом і передати мені свої знання.

Ми розпочали з простих речей - малювання. Тато показав мені, як вибрати правильні кольори, як правильно тримати пензель і розміщувати акценти на малюнку. Ми зобразили гори, ліс та озеро, і, хоча мій малюнок виглядав незібраним, тато похвалив мої зусилля.

Потім ми перейшли до деревообробки. Тато показав мені, як правильно використовувати різці, щоб вирізати з дерева різні фігурки. Я зробив простого ведмедика, а тато зробив витонченого пташеня. Це було захоплююче, бо я несподівано знайшов у собі хист до роботи з деревом.

Останньою зупинкою було виготовлення керамічних виробів. Ми обоє взялися за глину і почали ліпити вази. Це було дещо складніше, але я насолоджувався процесом та роботою з руками. Тато допомагав мені виправляти неточності, і мої вази поступово набували форми.

Цей день з татом був незабутнім. Ми обоє насолоджувались спільним творчим процесом і майструванням. Такі спільні моменти дарують нам зв'язок і спогади, які залишаться на все життя.

Так що, навіть якщо ви не можете переказати 50 гривень на картку, знайдіть час провести із близькими особами, адже це справді неперевершений дарунок - обмін навичками, знаннями і часом один з одним.