Question

Напишіть міні твір на тему ,,лінь" зі сполучниками ....

Answer 1

Ответ:

Праця годує, а лінь марнує» - таке прислів’я часто уживають українці. Лінь - це коли не хочеться робити що-небудь потрібне та корисне. Наприклад, йти до школи або пилососити квартиру.

Лінуватися буває приємно. Наприклад, полежати вранці подовше у ліжку або всі вихідні «бити байдики». У деяких випадках лінуватися просто небезпечно. Що буде, якщо, наприклад, альпініст полінується добре закріпити свою страховку?

Ліні не можна потурати. Раз послухаєш її, два - і ось вже накопичилася гора невиконаних справ, нездійснених планів. У мийці лежить брудний посуд, батькі невдоволені, на столі чекає недописане домашнє завдання тощо.

Я думаю, що лінь походить від того, що людині чимось нецікаво займатися. Але є речі, які все одно робити необхідно. Наприклад, прибирати в кімнаті або митися. Тому не можна слухати тільки свої бажання, варто планувати справи та дотримуватися графіку. Дисципліна та працелюбність дають потім змогу насолоджуватися результатами своєї праці.

Лінива людина нудиться та дуріє на очах. Наприклад, як змальовані в творах українських письменників пани, що їх з дитинства не привчили до праці. Вони зневажали трудящий народ. Або герой роману російського письменника Гончарова «Обломов», який все збирався щось зробити, але все лінь було. Він нічого не досяг у житті.

Ще з ледачою людиною весь час потрібно «панькатися». Вона вдається до хитрощів, щаб за неї все робили інші. На ледачого не можна покластися, він часто підводить і не любить допомагати іншим.

Answer 2

Лінь – це такий малюнок душі, де час сповільнює свій хід, а бажання втікає у віддалі. Невидимий плащ безтурботності оповив мене, коли ледарство вплелося в моє життя. Сплутані думки і сонячні промені змайстрували ідеальну сферу для моєї безтурботності.

Лінь – це внутрішня супутниця, яка ховає мою вольову силу і підступно заманює у свої спокусливі мережі. "Пошурхотіло листям на дорозі, і вітер уповільнив свої плями" – такими стають дні, коли лінь заволодіває кермом. Відкладаю на завтра те, що потрібно зробити вже сьогодні, і занурююся у розмріяні струмки небуття.

Але сполучники переплітають мої думки, нагадуючи про наслідки ледарства. Вони стають мостикувачами між покинутими справами та необхідністю взятися за них. "Хоча лінь спокушає, проте відповідальність кличе до дії" – такими лунають слова розсудливості.

Вибратися із пастки ліні можна, відкривши нову главу життя – "лінь, але". Сполучник "але" вносить зміни в сприйняття реальності, адже він привносить сили вже наявному бажанню щось змінити. "Лінь – це мить, але дія – це життя" – такими словами готуються вгамувати ледарство.

Тож даруймо ліні право на існування, але не дозволяймо йому увійти у свої висоти. Нехай сполучники згуртують наші рішучі думки, а воля й розсудливість керують нашими кроками. Лінь може бути тимчасовим притулком, але справжнє щастя – у досягненні мрій та зміні світу навколо нас.