Question

Помогите пожалуйста очень нужно Завдання: перепишіть текст, поставивши, де потрібно, розділові знаки та пропущені літериЩоденна працяКрай прогнутого в..чорового неба урізаючись у зоряну імлу ідосі труд..т..ся старий нагорбл..ний вітряк в обрисах його євпертість заповзятої роботящої людини і щоден..е жит..я його тежсхоже на жит..я людини. І дарма..що цей вітряк має камін..у душуале яким вона б..рет..ся щедрим т..плом коли меле тобі чоловіче нахліб. А якщо холоне людс..ка кров од безхліб..я то кр..жаніє душавітряка.Під обрієм так..само вперто трудився самотній нагорбл..нийвітряк а по..між його крилами золотим кошем тр..мтіло небоне..наче ладналося осипати своє з..рно в..с..редину вітряка....Край самої дороги запідпад..омкав пер..пел потім чогосьзлякався та утікаючи заш..лестів ж..тами. Марко посміхнувсяне..вид..мій пташині відганяючи від себе надокучливу буденщину.Над житами які зараз похитувалися не..стіл..ки від вітру скіл..ки відроси сумовито ст..лилися тужливі дівочі пісні і прозора теміньтихо..війно пер..хлюпувала їх із поля на поле як погожа годинапер..носить п..лок хлібів. Скіл..ки ж чоловіче тобі требажити..працювати з люд..ми щоб і хлібом і оселями не..журилисявони та щоб на в..чірніх мостах не..тужили пісні а стрічалосящасливе кохан..я? А буде ж це все! І мости щастя підв..дут..ся навсій з..млі (за М.Стельмахом).

Answer 1

Щоденна праця

.Край прогнутого вечорового неба урізаючись у зоряну імлу і  досі трудиться старий нагорблений вітряк в обрисах його є  впертість заповзятої роботящої людини і щоденне життя його теж  схоже на життя людини. І дарма,що цей вітряк має камінну душу

,але яким вона береться щедрим теплом коли меле тобі, чоловіче,на

хліб. А якщо холоне людська кров од безхліб'я,то крижаніє душа  вітряка.

Під обрієм так само вперто трудився самотній нагорблений  вітряк а поміж його крилами золотим кошем тремтіло небо  неначе ладналося осипати своє зерно всредину вітряка.

...Край самої дороги запідпадьомкав перепел,потім чогось  злякався та утікаючи зашелестів житами. Марко посміхнувся  невидимій пташині відганяючи від себе надокучливу буденщину.

Над житами які зараз похитувалися не стільки від вітру,скільки від  роси. сумовито стелилися тужливі дівочі пісні і прозора темінь  тиховійно перехлюпувала їх із поля на поле як погожа година  переносить полок хлібів. Скільки ж ,чоловіче ,тобі треба  жити,працювати з людьми, щоб і хлібом і оселями не журилися  вони та щоб на вечірніх мостах не тужили пісні а стрічалося  щасливе кохання? А буде ж це все! І мости щастя підведуться на  всій землі

Answer 2

Завдання: перепишіть текст, поставивши, де потрібно, розділові знаки та пропущені літери.

Щоденна праця

Край прогнутого високого чорного неба, урізаючись у зоряну імлу, ідосі трудиться старий нагорблиний вітряк. В обрисах його є впертість заповзятої роботящої людини, і щоденне життя його теж схоже на життя людини. І дарма, що цей вітряк має кам'яну душу, але яким вона багрецься щедрим теплом, коли меле тобі, чоловіче, нахліб. А якщо холоне людська кров від безхліб'я, то кріжаніє душі вітряка.

Під обрієм так само вперто трудився самотний нагорблиний вітряк, а посередині між його крилами золотим кошем трімтіло небо, наче ладналося осипати своє зерно всередину вітряка...

Край самої дороги запідпадімкав перепел, потім чогось злякався, та утікаючи зашелестів житами. Марко посміхнувся, невидимій пташині, відганяючи від себе надокучливу буденщину.

Над житами, які зараз похитувалися, не стільки від вітру, скільки відросли сумовито стілися тужливі дівочі пісні, і прозора темінь тихо-війно перепливала їх із поля на поле, як погожа година переносить пшеничний плін.

Скільки ж, чоловіче, тобі треба жити, працювати з людьми, щоб і хлібом і оселями не журілися вони, і щоб на вечірніх мостах не тужили пісні, а стрічалося щасливе кохання? А буде ж це все! І мости щастя підведуться навсій землі (за М. Стельмахом).