Question

1. Знайти речення, у якому звертання стоїть на початку. А Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлі наші хати і просторий світ (Я. Колас). Б О ліро пушкінська, на світ увесь брини про зорі щастя (М. Ткач). В Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив (Я. Тичина). Г Добридень, тату мій і далі неосяжні, прийміть любов мою й тепло пісень моїх (В. Симоненко). 2. Визначити речення з поширеним звертанням. А До тебе, Україно, наша бездольная мати струна моя перша озветься (Леся Українка). Б Пригадайте, мамо, те прощання край воріт, де сяяла роса (Д. Павличко). В Микито, знов мою пораду ти забув і судиш про князів (/. Кочерга). Г До тебе, мій дорогий юний друже, приходять усе нові та нові книжки, які відкривають безмежні обрії знань (Р. Братунь). 3. Знайти речення зі вставним словосполученням. А Густий, соковитий, запашний бур'ян з-під ніг слався, мені здавалося, до самого обрію (П.Панч) Б Оце (одного разу було свято й погода) сиділа стара Кармелиха коло своєї хати на призьбі, дивилася у поле на шлях (Марко Вовчок). В Почуття підлого переляку і жадоби жити (за всяку ціну жити!) змагалося з почуттям честі, з почуттям самозбереження, важливішого, ніж збереження фізичне (І. Багряний). Г Чи тільки терни на шляху знайду, чи стріну, може, де і квіт барвистий (Леся Українка). 4. Знайти речення, у яких вставні слова виражають упевненість. А Безумовно, ти хоч не феномен, але спритний чоловік (О. Корнійчук). Б Мені тепер відкрилося, нарешті, що людина створена для любові, для кохання, для зачарованості й захопленості (П. Загребельний). В Живу, як знаєте, я на хуторі, якраз на узліссі (Остап Вишня). Г Увечері, справді, пішов дощ (Ю. Смолич). 5. У яких реченнях допущено пунктуаційні помилки? А О поле, й дорога, і річка, й узлісся зелене! Ви в серці у мене (Л. Первомайськиії). Б О незвичайна, чародійна мово, Хоч пронеслася молодість громово, Твій звук у мене в серці не затих (Д. Павличко). В О Львове батьку мій камінний, знаю, Як мучила тебе страшна жада в бою, коли напасницька орда Топтала й роздирала Русь безкраю (Д. Павличко). Г За все тобі спасибі, низький уклін о земле, наш уклін! (/. Гончаренко). 6.Установити відповідність між реченнями і типами вставних конструкцій, ужитих у них. А Юні друзі, ви, певна річ, полюбляєте мандри (В. Бакланов) Б Література, за висловом письменника, наповнює ідеї плоттю й кров'ю (/. Цюпа). В В ім'я миру і злагоди народів, напевне, кожний із нас не пошкодує віддати 3 розум і здібності, віддати всі найкращі сили своєї душі (О. Гончар). Г А я хвилинку виберу, скажу про командира (отак за першим спогадом і другий виплива): душа у нього щира... (А. Малишко). Д А ці вміння розмовляти і слухати (як зазначає більшість учених-психологів) дуже важливі для юдини (З журналу). Е Мабуть, не злічити всіх визначень сили і краси народного поетичного слова (Г. Бойко). 1 Вставне слово. 2 Вставне словоспо- лучення. 3.Вставне речення 7. З'ясувати відповідність між реченнями і типом вставних конструкцій за вираженням ставлення мовця до повідомлюваного. А Жахіть війни, на щастя, ви не зазнали... 1 Активізація (О. Гончар). уваги. Б Мабуть, передчуття розлуки властиве лю- 2 Вказівка на дині (/. Цюпа). джерело по- В Зрештою, навчання триває і після закін- відомлення. чення школи (/. Цюпа). З Послідов- Г На материні прохання, уявіть собі, ніхто ність викладу. не зважає (О. Довженко). 4 Почуття. Д Чигирин, здається, глянув не в очі, 5 Невпевне- а в душу брата (М. Стельмах). ність. Е Тепер, щоправда, досить було голо і сум- 6 Упевненість. но (/. Франко). 8. Відновити текст, поширюючи речення вставними конструкціями з довідки. Визначити їхню функцію. Того літа пощастило мені довідатися про те, чого раніше й підозрювати не міг. Я взнав від Миколки, що не тільки люди ходять у гості одне до одного, а й дерева до дерев. Так, верба в лузі ходить у гості до калини. І квітки вчащають у гості до квіток — настурція до калачика, красоля до повитиці, матіола до березки, бо їм теж кортить побути разом. Комусь іншому я й не повірив би, але як я міг не повірити Миколці Кострубі, у якого за незмінного свідка завжди виступав пес Боніфацій! (За Є. Гуцалом). Довідка: наприклад, напевне, мабуть, скажімо, певне, гадаю. 9. Скласти два речення так, щоб у першому слово здавалося було вставним, а в іншому — членом речення.

Answer 1

Ответ:

1. Б; 2. Г; 3. А; 4. А,Г; 5. В, Г; 6. 1- В, Е; 2. А, Б; 3. Г, Д; 7. 1 - Г  2-;  3- В 4- А; 5 - Б, Д; 6. - Е;  8. Того літа, гадаю, пощастило мені довідатися про те, чого раніше й підозрювати не міг. Я взнав  від Миколки, що, наприклад, не тільки люди ходять у гості одне до одного, а й дерева до дерев. Так,

скажімо, верба в лузі ходить у гості до калини. І квітки вчащають у гості до квіток — настурція до  калачика, красоля до повитиці, матіола до березки, бо їм теж, мабуть,  кортить побути разом.  Комусь іншому я, певно, й не повірив би, але як я міг не повірити Миколці Кострубі, у якого

за незмінного свідка завжди виступав пес Боніфацій! 9. Здавалося, дощ буде лити вічно. Нам здавалося, що ми вже під'їжджаємо до річки.

Объяснение:

Answer 2

1. А Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлі наші хати і просторий світ (Я. Колас). (Звертання "Ти" стоїть на початку речення.)

2. Б До тебе, Україно, наша бездольная мати струна моя перша озветься (Леся Українка). (Поширене звертання "До тебе" виражає ставлення мовця до адресата.)

3. В Живу, як знаєте, я на хуторі, якраз на узліссі (Остап Вишня). (Вставне словосполучення "як знаєте" несе додаткову інформацію про місце проживання мовця.)

4. Г Увечері, справді, пішов дощ (Ю. Смолич). (Вставне слово "справді" виражає упевненість мовця у правильності свого твердження.)

5. Б О незвичайна, чародійна мово, Хоч пронеслася молодість громово, Твій звук у мене в серці не затих (Д. Павличко). (У реченні є помилка в розміщенні лапок.)

6. 1 - В ім'я миру і злагоди народів, напевне, кожний із нас не пошкодує віддати 3 розум і здібності, віддати всі найкращі сили своєї душі (О. Гончар). 2 - Мабуть, не злічити всіх визначень сили і краси народного поетичного слова (Г. Бойко). 3 - Юні друзі, ви, певна річ, полюбляєте мандри (В. Бакланов). (1 - Вставне речення, 2 - Вставне словосполучення, 3 - Вставне слово.)

7. А Жахіть війни, на щастя, ви не зазнали... (Вставне словосполучення "на щастя" виражає ставлення мовця до повідомленого.)