Question

Скласти розповідь на будь-яку тему з використанням вставних слів,звертання,однорідних членів речення,діалогу.10речень.

Answer 1

Тема:"Який чудовий захід сонця"

-Мамо можна сьогодні ми з тобою зустрінем схід сонця.

-Так. Тільки не забудь проснутись треба о 6:00.

-Я навіть не знав що потрібно просипатись так рано.

-Тому лягай спати вже о 18:00.

-Добре.

Мамо я піду спати через 20 хвилин.

-Синок розбудиш мене зранку.

-Звісно.

-Надобраніч.

-Солодких снів.

Мамо вставай вже 6:10.

-Я вже встаю.

-Сніданок на столі.

-Дякую що приготував.

-Буду тебе чекати на сходах.

-Добре.

-Мамо я вже тебе зачекався.

-Я вже взуваюся.

Йди до озера.

Хлопчик йшов і задумався. І незамітив як прийшов. І тут він хотів закричати, кольцевой

Answer 2

На осінньому промені сонця, коли листя на деревах здобуло золотавий відтінок, я вирушив у подорож до мальовничої гірської місцини. З великою радістю, мов дитина, я наступив на стежину, що повела мене у затишний ліс. Під ногами шурхотіла суха осіння гілля, а повітря наповнювалося свіжим запахом мокрих листочків.

Раптом, почувши голосну пісню, я зупинився. Невдало сховавшись серед гілля, зірка-мелодиста пролетіла над моєю головою. "Привіт, маленький співочий супутнику!" - привітав я її з посмішкою. "Привіт!" - відповіла зірка, легко покружляючи наді мною.

Продовжуючи свою прогулянку, я натрапив на струмочок, що плив повз. "Ой, молодець! Як же красиво виблискуєш на сонечку!" - сказав я, розмовляючи з водою. "Дякую! Я дуже люблю гратися з промінцями сонця, вони надають мені особливого блиску", - відповіла струмочок.

Продовжуючи мандрувати, я зустрів дивовижного квіткового журавлика. "Ох, як ти гарний! Я ніколи не бачив таких чудових кольорів!" - сказав я, зачарований. "Дякую, мій друг. Ми квіткові журавлики завжди намагаємося прикрасити світ яскравістю наших пір'їнок", - зізнався журавлик.

На шляху мені зустрівся маленький їжачок. "Ого, як ти гарно заспівав! Ти, мабуть, головний музикант цього лісу!" - сказав я, захоплено слухаючи його спів. "Дякую! Я люблю виразно виконувати свої пісні та радувати всіх лісових мешканців", - відповів їжачок.

Мій шлях привів мене до дерев'яної лісової хатинки, де жила лісова фея. "О, чарівна феєнко! Я так радий зустріти тебе!" - зрадів я. "Ласкаво просимо, мандрівнику. Я завжди відкриваю свої двері для тих, хто шукає добра і краси", - промовила фея.

Задоволений своєю незвичайною подорожжю, я повернувся додому, думаючи про тих, кого зустрів у цьому чарівному лісі. Серце наповнене щастям, я пообіцяв собі повернутися до цього місця, де слова стають живими, а кожна річ має свій голос.