Question

Твір на тему:"Мій час зупинився"

Answer 1

Ответ:

Объяснение:

Життя дуже коротке, і її не можна зупинити або змінити, тому потрібно жити прямо зараз. Як колись було сказано про те, що ми ніколи не молодше, ніж у цю хвилину. Так, чому ж так мало людей усвідомлюють це, чому ніхто не прагне до кращого, а в основному все просто пливуть за течією. Особисто мене швидкоплинність часу лякає і насторожує.

Я боюся колись прокинутися вранці і зрозуміти, що я літня пані, яка так і не встигла нічого зробити в цьому житті, про що мріяла в свій час.

Час не шкодує нікого і від нього не можуть врятувати навіть мільйони. Та, незважаючи на це, люди намагаються жити швидше, прискорюють час. Вони не люблять чекати і хочуть, щоб час пройшов якнайшвидше, однак вони навіть не намагаються усвідомлювати того, що з кожною хвилиною вони стають старше і за цей час втрачають багато.

Answer 2

Мій час зупинився

Колись я бігав по життю, немов капілярна струмівка, завжди поспішаючи до наступної цілі. Моє серце билося ритмічним стукотом, а час неухильно тікав вперед, скидаючи зі сходинок хвилини моєї юності. Але з-поміж усього цього метушні і турботи, мій час раптово зупинився.

То було несподівано, як грім із ясного неба. Хвороба заволоділа моїм тілом, перекресливши всі плани, що я так ретельно складав. Мої мрії розлетілися на крилах вітру, немов листя у жовтневому парку. І здається, що світ обернув спинами, кажучи, що далеких днів немає, і я залишився сам на сам із своєю хворобою.

Ті, хто мене оточував, почали перетворюватися на непохитний опору. Моє врожаювання щасливих моментів обмежилось дрібними плямами. Здавалося, що все навколо стало статичним, беззмінним. Але час відмовлявся рухатися вперед. Він спинився, як затамований потік.

На початку цього марного подорожі в безодні нездужання, я був розчарований і обурений. Я заперечував проти цієї невиправданої зупинки, мов обірвані нитки, що стікають з годинника. Та з часом я почав осягати глибше значення цього зупину.

Мій час зупинився, щоб я міг подивитися навколо і переоцінити свої пріоритети. Він надав мені можливість зосередитися на речах, які я раніше не помічав, надав їм новий сенс. Займаючись самоаналізом, я зрозумів, що не завжди звертаю увагу на те, що дійсно важливе.

Час, що зупинився, дарує мені можливість по-справжньому цінувати маленькі радості життя: промінь сонця на обличчі, спів пташок ранком, теплий обійм близьких. Він навчив мене вдячності за кожен день, за кожен миттєвий подарунок, що розквітає переді мною.

Також, цей зупин мого часу приніс мені пізнання і зрілість. Я почав бачити світ як чудовий шедевр, в якому кожен може знайти своє місце і роль. Він надав мені можливість зануритися у свої думки, зрозуміти свої власні бажання і наміри.

І хоча дорога до одужання довга і непевна, а час, можливо, не зможе повернутися назад, я вже не хочу спішити. Мій час зупинився, і я вирішив його не випускати з рук. Тепер я знаю, що саме зараз - найцінніший момент у моєму житті. І я вдячний за кожну мить, яку можу провести з тими, кого кохаю, і робити те, що мене дійсно надихає.

Отож, нехай час і далі тече своїм потоком, але я буду тримати його в своїх руках і сповільнювати його миттєвості, щоб насолоджуватися кожною хвилиною, як подарунком життя. Мій час зупинився, і я знаю, що він змусить мене зробити своє життя більш насиченим і цінним.