Question

Срочно твір мініатюра "Я на карантині"​

Answer 1

Ответ:

Ось розпочався карантин.Всі ми були трохи налякані,але виконували всі обов'язки що б захистити себе від страшного вірусу.

Спочатку карантину нам надавали завдання,необні для виконання.Я по мірі сил старалась(вся) робити всі,що б не відставати від шкільної програми.Також за період карантину я знайшла(шов) нове хобі,а саме малювання.Раніше мені важко давався цей вид заняття,але я зрозуміла(в),що за допомогою нього можна добре скоротити час.Коли я малювала(вав),чи то в школі, чи навіть вдома мені не вистачало часу,а ле на карантині його стало значно більше.І тепер я на свою роботу вкладую не мало часу,але обережно виводжу кожну лінію.Також не забуваю про ранкову зарядку та допомагаю рідним.Інколи навіть читаю.Звичайно на карантині в нас з'явилося більше часу,але з ким його проводити?Так хочеться зустрітися з друзями та врешті-решт вийти на подвір'я.

Answer 2

Я на карантині

Замикатися вдома - ось що я роблю вже третій тиждень. Переглядаю безліч фільмів і серіалів, що наздоганяв за останні роки. Користуюсь цією можливістю, щоб перевчити себе на кулінарні шедеври. Дивуюсь, які дивовижні страви можна створити зі звичайних продуктів. Хто би міг подумати, що я колись стану майстром кулінарного мистецтва у власній кухні?

Але все ж таки, що найбільше мені не вистачає на карантині - це людського спілкування. Відсутність прямого контакту з друзями і рідними робить свою справу. Щодня здійснюю відеодзвінки з близькими, але це не замінить реального обіймання та розмови при чашці кави. Сумно відчувати цю відстань між нами.

Але карантин дає мені можливість зосередитися на собі. Я втілюю в життя давні мрії, які постійно відкладав через брак часу. Тепер я займаюся його розвитком, читаю книжки, вивчаю нову мову, розпочинаю творчі проекти. Карантин став своєрідною зупинкою у моєму бігу і надав мені можливість знову оцінити інші аспекти життя.

І ось, нарешті, оновлений планета виходить на поверхню. Життя поступово повертається до звичайного ритму. Карантин згасає, а з ним і частинка мого "нового нормального". Хоча я не знаю, чи буду скучати за цим безмежним часом, проведеним вдома, але одне точно - я на цьому карантині знайшов щось особливе, що віднині завжди буде зі мною.