Question

І. Перепишіть текст, розставте розділові знаки, вставте пропущені літери. Пр..йшла осінь. Стоять теплі золоті дні. Повітря стало чистим прозорим. Відкрилися степові простори далекі скіфські кургани в пр..марнім сіянні ласкавого сонця здаються попелясто-сірими. Край дороги – яскрава ромашка. Ранками на її чистих пелюсточках бл..щать сріблясті крапельки – це розтав перший пр..морозок. А квітка живе не губить своїх п..люсток на землю. Увеч..рі небо стає сірувато-рожевим. На тлі оранжево-попелястої зірниці чорні зграї ворон що летять на ночівлю розпростерши крила здаються якимись фантастичними істотами. Ліс стоїть задумливий тихий тільки листя тріпоче від тр..вожного повіву вітру. Поле з кожною хвилиною все більше т..мніє. Здається ніби сутінки ро..тікаються хвилями із балок і ярів покр..вають землю заст..лають ліс.

Answer 1

Ответ:Пр..ийшла осінь. Стоять теплі, золоті дні. Повітря стало чистим, прозорим. Відкрилися степові простори, далекі скіфські кургани в пр.и.марнім сіянні ласкавого сонця здаються попелясто-сірими. Край дороги – яскрава ромашка. Ранками на її чистих пелюсточках бл..ищать сріблясті крапельки – це розтав перший пр.и.морозок. А квітка живе, не губить своїх п..елюсток на землю. Увеч..ері небо стає сірувато-рожевим. На тлі оранжево-попелястої зірниці чорні зграї ворон, що летять на ночівлю, розпростерши крила, здаються якимись фантастичними істотами. Ліс стоїть задумливий, тихий, тільки листя тріпоче від тр..ивожного повіву вітру. Поле з кожною хвилиною все більше т.е.мніє. Здається, ніби сутінки ро..зтікаються хвилями із балок і ярів, покр.и.вають землю, заст.и.лають ліс.

Объяснение:

Answer 2

Прійшла осінь. Стоять теплі золоті дні. Повітря стало чистим, прозорим. Відкрилися степові простори, далекі скіфські кургани в примарнім сіянні ласкавого сонця здаються попелясто-сірими. Край дороги – яскрава ромашка. Ранками на її чистих пелюсточках блищать сріблясті крапельки – це розтав перший приморозок. А квітка живе, не губить своїх пелюсток на землю. Увечері небо стає сірувато-рожевим. На тлі оранжево-попелястої зірниці чорні зграї ворон, що летять на ночівлю, розпростерши крила, здаються якимись фантастичними істотами. Ліс стоїть задумливий, тихий, тільки листя тріпоче від тривожного повіву вітру. Поле з кожною хвилиною все більше темніє. Здається, ніби сутінки розтікаються хвилями із балок і ярів, покривають землю, застилають ліс.