Question

Скласти діалог з бабусею з Чернігівщини відтворюючи особливості мовлення​

Answer 1

Ответ: -Добрий день, бабцю! Як ся маєте?

-Ой, та внучко (онук) непоганно. Ось народилися вчора телята, скоро й ягнята покотяться.

-А чим у вас так з хати смачно пахне?

-То я пиріг готую, доречі через годинку приходь до мене, на пиріг з молоком.

-Добре бабусю прийду ви навіть оком кліпнути не встигните. До скорого.

-До скорого, онучко. (онуче)

Answer 2

Бабуся: Ой, добрий день, мій милий! Як ся маєш? Я вже давно не бачила тебе!

Я: Добрий день, бабусю! Я дійсно давно не бував у Черніговщині. Все добре, дякую. Як самі?

Бабуся: Ну, бачиш, ми тут якось перебираємось. Дітки зайняті своїми справами, а я ось борюся зі своїми буряками в саду.

Я: О, цікаво! Я завжди пам'ятаю ваші смачні борщі з буряками. Як вони цього року ростуть?

Бабуся: А, мій милий, борщ без буряків – це як небо без сонця! Бурячки ростуть непогано, а ось вони в мене такі червоненькі, наче калина восени.

Я: Звучить чудово! А який врожай цього року взагалі? Погода сприяла?

Бабуся: Ой, то ж нічого не скажеш про цю погоду. Весна була така капризна – то тепло, то знову мороз. Але ми взялися за справу і висадили нашу картоплю. Вона тепер росте, наче заради нас і сонечко дарує.

Я: Ви завжди так гарно вмієте виростити все на своєму подвір'ї. А як ваші квіти? Ви завжди мали такий красивий сад.

Бабуся: Ой, мої квіти – це моє все! Та як їм сказати дякую за їх красу? Розцвітають вони, мов моє серце від радості.

Я: Ви завжди вмієте так гарно передати свої почуття до природи. А як ваші рукоділля? Щось новеньке створюєте?

Бабуся: А, милий, я все ще не можу сидіти без діла. Ткачу собі новеньку рушничок, готую до храму. І подумую, може, тобі теж треба щось на пам'ять зробити.

Я: Дуже дякую, бабусю, це було б чудово! Я завжди ціную ваші рукодільні витвори. Якщо буду в Черніговщині, обов'язково заскочу до вас в гості.

Бабуся: Ох, буду чекати з нетерпінням, мій милий! Пам'ятай, що дім завжди відчинений для тебе, як вікна під час літньої грози.

Я: Дякую, бабусю, це так приємно вас чути. Сподіваюсь, скоро зможу завітати і поговорити ще більше.

Бабуся: Та найбільше скарбіть свій час і родинні зв'язки, мій милий. Бо час – це найцінніше, що маємо.

Так от, ось так б могла пройти наша бесіда з бабусею з Чернігівщини, де мова плинула, наче річка, а слова були наповнені теплом, мудрістю і ніжністю.