Question

Написати текст жабка і метелик

Answer 1

Ответ: Жила була жабка й вона часто виглядала з свого будинку,чекала гостя.

Одного разу поповзла до неї в гості гусениця,жаба одразу вигнала іі бо вона була бридка.

Через місяць знову постукав до неї якийсь гість вона озирнула у вікно а там стояв метелик з квітами.

Вона відкрила йому двері сказала давайте попємо чаю? Він сказав,дякую не треба,я прилетів щоби привітати.

Але одного разу ти мене вигнала і я до тебе не хочу приходити.

Жаба корила себе за ту поведінку.

Объяснение:

Answer 2

Жабка тихо сиділа біля лілійного листка, намагаючись розглядати відображення свого зеленуватого тіла у поверхні ставка. Вона відчувала, як промені сонця гріють її шкірку, даруючи тепло й енергію. З часом, жабка розпочала повільно розмовляти з іншими мешканцями болота, плигикаючи своєю м'якою голоскою.

Метелик, у той же час, танцював навколо квітів, розносячи нектар від одного цвіту до іншого. Його крила, неначе пастельні пелюстки, майорили на сонці, переливаючись всілякими кольорами від блакитного до рожевого. Він притулився до кожного квіта, обмірковуючи його ніжний аромат та вишукану красу.

Жабка й метелик, хоч і належали до різних світів, відчували спеціальну зв'язок з природою. Вони поділялися своїми спостереженнями і роздумами один з одним, ніби власними таємницями, які приховувалися в серцях. Метелик слухав історії жабки про життя у водяних просторах, а жабка з захопленням вивчала розповіді метелика про свої подорожі від одного квіту до іншого.

Так, у своїх різних світах, жабка та метелик знаходили спільну мову, доповнюючи один одного. Їхні історії створювали магію, яка розповідала про неймовірне багатство життя в природі, про те, як усе пов'язане між собою в дивовижному танці життя і смерті.

І ось одного яскравого дня, коли сонце світило особливо яскраво, жабка та метелик зустрілися на лілійному листку, щоб разом поділитися своєю вдячністю за прекрасний світ, в якому їм довелося жити. Вони зрозуміли, що навіть у різних формах і кольорах, вони є частинами цієї величезної гри життя, що безмежно різноманітна й неймовірно врівноважена.

І так, жабка та метелик продовжили свій розмовний танок, розповідаючи один одному про свої досвіди, враження й радощі. Вони стали символами природничого співжиття, нагадуванням нам, що різноманітність - це скарб, а співіснування - це гармонія.