Question

Оповідання про справжніх друзів

Answer 1

Ми часто називаємо друзями тих, хто насправді є приятелями. Тобто тих наших «друзяк» з якими ми просто сидимо за партою, до яких ходимо грати в ляльки або в комп’ютерні ігри. Чи, може, нам хочеться піти на сусідню вулицю покататися на гойдалці, а мама не пускає самого. Доводиться шукати тих, хто піде разом з нами. Так з’являються в нас приятелі, яких ми гордо називаємо «друзями». Раніше мені інколи ставало дуже неприємно – дружиш-дружиш із кимось, мало не душу йому виповідаєш, а потім – раз! І його вже нема, він знайшов когось цікавішого чи заможнішого, і вже не хоче навіть при зустрічі два слова сказати. А тепер мені все одно. Значить, це були не друзі, і не потрібно за ними побиватися.
мене дуже багато знайомих, приятелів, і в школі, і на вулиці. Є і друзі, яких я би назвав справжніми, але не буду казати гучних слів. Можливо, я сам ще не такий сильний, справжній друг, щоб вимагати такого від інших. Я думаю, час покаже, якою сильною буду наша дружба, якщо ми не загубимося після школи, або студентами у дорослому житті. Я дуже сподіваюсь на це.

Answer 2

У селищі Мирноград жили двоє найкращих друзів - Макс і Олег. Вони були нерозлучні як брати, завжди разом втілювали найзапекліші плани та ділили всі радощі й туги.

Макс був високий, з веселими карими очима та завжди веселою посмішкою. Олег же був трохи менший, з виразними смугастими окулярами і завжди занурений у свої книги. Їхні характери доповнювали один одного і робили їхню дружбу непохитною.

Одного разу, коли Макс та Олег закінчили школу і стали студентами різних університетів, вони почали дещо рідше зустрічатися. Але це не зруйнувало їхні дружні зв'язки. Щоправда, вони почали проводити більше часу разом під час канікул.

Одного літа Олег запросив Макса до себе на дачу. Вони вирішили провести цей час незабутньо і здійснити мрію дитинства - здійснити похід у гори. І хоча Макс був більш активним і спортивним, Олег прийняв цей виклик. Вони підготувалися: вивчили маршрут, зібрали необхідне спорядження та попросили раду від досвідчених альпіністів.

Похід виявився нелегким випробуванням для обох. Їм довелося подолати стомляючі підйоми, спуски і перешкоди. Але кожен раз, коли здавалося, що сили покидають, вони підтримували один одного. Олег підбадьорював Макса своїми анекдотами, а Макс допомагав Олегові знайти натхнення для подолання труднощів.

Нарешті, після декількох днів напруженого походу, вони досягли вершини. Вид зверху був дивовижним, але ще більше дивувала їхня дружба та взаємопідтримка. Вони обійняли один одного і відчували, як справжні друзі можуть долати навіть найвищі гори життя.

По поверненні додому їх чекали пам'ятні фотографії та незабутні спогади. Цей похід ще більше зміцнив їхню дружбу, нагадавши, наскільки важливо мати поруч надійного друга, з яким можна поділитися найбільшими випробуваннями та радощами життя.

Макс і Олег продовжили свої пригоди разом, долаючи як гірські вершини, так і повсякденні труднощі. Їхня дружба стала невичерпним джерелом сили та натхнення, довівши, що справжні друзі завжди підтримають один одного навіть у найскладніших ситуаціях.