Question

Твір мій шкільний день, з фразеологізмами твір на тему мій шкільний день з фразеологізмами багато. СРОЧНО!!! БУДЬ ЛАСКА ​

Answer 1

Відповідь:

Мій день у школі починається о восьмій годині. Я приходжу дещо раніше і тому маю змогу трохи поспілкуватися з друзями. Ми обговорюємо останні шкільні й домашні новини. Незабаром лунає дзвінок, і ми поспішаємо до класу.

Наші вчителі – дуже мудрі люди. Від них ми дізнаємося всього того, що буде нам потрібно в житті. У залежності від предмету ми розгортаємо підручники, географічні карти, зошити і слухаємо дуже уважно. Інколи ми навіть забуваємо про перерву, так нам цікаво.

На перерві я захоплено розповідаю своїм друзям про новини спорту, адже я затятий уболівальник. Лунає наступний дзвінок, і ми знову заповнюємо наші світлі й затишні класи. Частіше в нас буває п’ять або шість уроків.

Шкільних днів у житті учня дуже багато. Декому може здатися, що вони схожі один на один. Але це зовсім не так. Кожний день у школі збагачує мене новими знаннями й враженнями. Я хочу, щоб усе моє шкільне життя було таким само цікавим і щасливим.

Пояснення:

Answer 2

Мій Незабутній Шкільний День

Коли ранок зі своєю аурою прокидає веселі пташки, для мене починається ще один захоплюючий шкільний день. "Зліпи свій день зі щасливих моментів!" – думаю я, згадуючи цей улюблений фразеологізм. Адже життя, як твір, завжди пишеться своїми власними словами.

Звучить дзвінок, як той "світанковий дзвін" і веде нас до поринання в море знань. Наші вчителі – це справжні "капітани судна", які з нескінченною енергією розповідають нам про різні предмети. "Відкривати Америку" для мене стало звичною справою завдяки їхнім цікавим поясненням.

Необхідність працювати над домашніми завданнями заставляє мене думати про відомий фразеологізм "сісти за парту". Та я завжди пам'ятаю, що "тягар не важить, коли його несеш разом зі знаннями". Мої однокласники – це "команда однодумців", з якою навчання стає захоплюючою подорожжю.

А перерва – це не просто час перекусити, а й можливість "відпочити душею". Ми обговорюємо події, які відбулися, і обмінюємося враженнями. Адже "що посієш, те й пожнеш", і позитивна атмосфера завжди приносить добрі результати.

Після обіду на нас чекає "напружена робота", але ми завжди пам'ятаємо, що "не знаючи гірської дороги, не шукай її". Тож, з відданістю працюючи над уроками, ми намагаємося зрозуміти матеріал глибше.

Звільнення зі школи – це завжди "свіжий подих вільності". Ми виходимо на вулицю, наче "птахи визирають з клітки", готові ділитися своїми враженнями про день.

Закінчується день, але в пам'яті залишаються "барви вражень", які допомагають мені вирішувати завдання найрізноманітніших ситуацій. Кожен день – це новий "аркуш паперу", на якому я пишу свої найцікавіші роздуми.

Отже, мій шкільний день – це мозаїка вражень, що формують мою особистість. І я завжди пам'ятаю, що "кожен день – це новий крок до успіху".