Question

Твір на тему «Приємна мить мого дитинства».

Answer 1

Ответ:

Кажуть, що потрібно ловити кожну мить життя, ніби ту кицьку за хвостик. Наче хочеш си-и-ильно обійняти її й не відпускати. Проте коти – тварини горді, доволі самостійні й непостійні. Вони прагнуть уваги, але потрібно чітко розмежовувати витівки. Так і в житті.

Деякі моменти відпускають легко, як і ледь помітний шлейф шовкової хустинки, пущеної за вітром. А деякі міцно засідають у серці, і не виманиш їх навіть шматочком чогось солоденького, купленого спеціально з цього приводу, але після поразки спокійно спожитого. В основному це стосується, звичайно, прекрасних моментів життя. Ось, наприклад, один із них.

Під’їжджаючи до «Діснейленду», хвилювалася, тому ноги тремтіли так, що здавалося, ніби можу ними спокійненько забити кілька десятків цвяхів. Але разом із тим серце билося в неймовірному темпі. І тільки ввечері, під час перегляду просто дивовижного, неземного шоу, що захоплює дух, відпустило! Бах! Хрусь! Трісь!

І серденько розлетілося на мільйони маленьких шматочків. Не витримавши, сльози стікали щоками до надзвичайно широкої усмішки, залишаючи теплі доріжки на зашарілій шкірі. Здавалося, що ти вже не стоїш у натовпі інших людей, а летиш на невидимих крилах прямо в улюблені мультфільми Уолта Діснея! І так надзвичайно легко стає…

Дійсно, від щастя крутить живіт, заламуються пальці, а в голові вибухають феєрверки. Але ось такі вони – прекрасні миті життя!

Answer 2

Приємна мить мого дитинства

Кожен з нас має свої найбільш яскраві і приємні спогади з дитинства. Це час, коли світ навколо виглядав казковим і магічним, і найпростіші речі можуть принести найбільше щастя. Однією з таких приємних моментів з мого дитинства стала зустріч із справжньою весною.

Я зростав у маленькому селі, оточеному лісами і полями. Весна завжди приносила з собою особливий чар і дарувала нове життя природі. Одного ранку, коли я був ще дуже малим, в моєму селі сталася чудова подія. Здається, сама весна вирішила зазирнути в наші краї.

Сонце світило яскраво і тепло, а небо було ясним і безхмарним. Птахи співали так голосно, ніби вони вітали весну своєю музикою. Але найкраще було в тому, що всюди були квіти. Після довгої зими вони виглядали особливо чарівно і привабливо. Село було прикрашене різнобарвними килимами крокусів, нарцисів і тюльпанів.

Мої друзі і я вирішили влаштувати весняний пікнік. Ми взяли з собою корзину з закусками і пішли до лісу. Там, серед сріблястих дерев і співучих пташок, ми влаштували пікнік. Здається, навіть смак їжі став яскравішим і смачнішим під впливом весняного повітря.

Після обіду ми вирішили розважитися і грати в природі. Ми забігли на поляну, де росли дикорослі квіти. І тут сталася справжня магія. Друзі і я почали збирати квіти і виготовляти із них вінки. Коли я надів свій перший весняний вінок, я почув себе справжнім королем природи. Аромат квітів, їх ніжність і краса запам'яталися мені назавжди.

Та весняна день не закінчився лише виготовленням вінків. Ми грали в футбол, підкорювали дерева і підтягувалися на гілках. Весна надихнула нас на дії, а природа відкрила перед нами свою найкращу сторону.

Той день запам'ятався мені як один із найщасливіших у моєму дитинстві. Він показав мені, як прекрасний і чарівний може бути світ, коли приходить весна. І досі, коли настає весна і розцвітають перші квіти, я згадую ту приємну мить і той дивовижний день, коли моя дитина була наповнена весняним натхненням і радістю.