Question

письмовий твір опис пам'ятки історії та культури на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі НЕ СПИСАНОЕ САМ ПРИДУМАТЬ ДАЮ 100 балов про тараса шевченка

Answer 1

Ответ:

Объяснение:

"БУДИНОК З ХИМЕРАМИ", МУЗЕЙ ІСТОРІЇ КИЄВА ТА ДЕРЖАВНА РЕЗИДЕНЦІЯ В ПЕЧЕРСЬКОМУ РАЙОНІ

Організатори "Будинок з Химерами", музей історії Києва та державна резиденція в Печерському районі

Час роботи

Квитки

Адреса

Контакти

"Будинок з Химерами", музей історії Києва та державна резиденція в Печерському районі

"Будинок з Химерами" – цегляна споруда з прикрасами міфологічних та мисливських сюжетів, є головною архітектурною спорудою раннього декоративного стилю модерн Києва.

Знаменитий київський архітектор Владислав Владиславович Городецкий, побудував цю будівлю за власним проектом в 1901-1903 роках. Ділянка для будівництва знаходилася над обривом біля вулиці Банкової, раніше тут був берег осушеного Козиного болота.

Цей будинок було задумано використовувати в якості прибуткового. Шість з семи квартир здавалися в оренду заможним людям - іншим постояльцям житло такого рівня було не по кишені. А один поверх займала квартира самого Городецького.

Answer 2

Дорогий днівще нашого великого Кобзаря, Тараса Шевченка, я рішуче вирушив в подорож до його рідного краю. І сьогодні я хочу поділитися своїми враженнями від відвідування пам'ятки історії та культури, яка присвячена цьому видатному українцю.

Село Моринці, розташоване на Черкащині, має особливе місце в серці кожного українця. Це саме тут, на мальовничих берегах річки Дніпро, знаходиться рідний будинок Тараса Григоровича Шевченка, місце, де він провів своє дитинство і юність. Коли я потрапив сюди, спершу мене вразила таємничість цього місця. Пісні та вірші великого Кобзаря, які я читав та слухав у дитинстві, стали живими словами, які зараз виливаються зі сторінок книжок і оживають навколо мене.

Сади навколо будинку Тараса Шевченка, які зараз піклуються та доглядають місцеві мешканці, розцвітають у всій своїй красі. Дерева, квіти і трави, які тут ростуть, здається, зберігають спогади про дитячі роки великого поета. Я гуляв серед цих алей та галявин, і відчував, що Тарас Шевченко все ще живе тут, в кожному пелюстці квітування і віденці кожного дерева.

Сам будинок, де великий Кобзар проживав деякий час свого життя, став для мене свого роду храмом. Велика кімната з високими стелями і вікнами, з яких відкривається чудовий вид на Дніпро, миттєво переносила мене в минуле. Я уявляв собі Тараса Шевченка, який сидів за цим столом і писав свої вірші, борючись за свободу та гідність українського народу.

Не менш вражаючим було і відвідати музей, де зібрана велика кількість різноманітних артефактів і пам'яток, пов'язаних з життям і творчістю Тараса Шевченка. Це картини, рукописи, особисті речі поета. Переглядаючи ці виставки, я відчував, як історія оживає переді мною, і мені ставало зрозуміліше, яку велику роль він відіграв у формуванні національної свідомості українського народу.

Прогулюючись пам'ятними місцями села Моринці, я осмислив, наскільки важливо зберігати ці місця для майбутніх поколінь. Вони нагадують нам про те, хто ми є і звідки ми виходимо. Тарас Шевченко залишив нам свою спадщину, і ми маємо обов'язок берегти її, як найцінніший скарб.

Моя подорож до пам'ятки історії та культури, присвяченої Тарасу Шевченку, була надзвичайною. Я відчув зв'язок з минулим і почуття гордості за свою націю. Ця подорож надала мені натхнення і сил для продовження того, що робить кожен з нас – допомагає зберігати і розширювати спадщину великого Кобзаря.

Відвідування цієї пам'ятки історії та культури було справжнім дарунком для душі і нагадуванням про велич України та її народу. Тут, серед цієї неймовірної краси і духовного багатства, Тарас Шевченко залишив нам своє послання, яке ми маємо переймати та пам'ятати завжди. Його слова звучать дотепер, нагадуючи нам про наші коріння і нашу місію.