Question

Текст ,, Зимова казка,,

Answer 1

Ответ:

                                              Зимова казка.

Ці слова, скільки доводилося чути й читати, прослизали у свідомості вичовганою красивістю. Спокійного ранку однієї грудневої неділі мені розкрилася чарівність їхнього змісту, коли з ночі довколишність постала м’яким білим шаром снігу, що плавно згладжував усі нерівності.

Міріади сніжинок тихо спускалися на білі шляхи, двори, покрівлі. Вони насідали на кожну штахетину, на кожну галузочку.

Застиглими осінніми димами здавалися посивілі садки коло хат, що пишалися однаковими білими дахами, над якими неквапом куріли димарі — то господині гріли оселі, варили сніданки. З молочної пелени неба, що зливалася із засніженим селом, текла матова яснота, наливаючи кімнати й цілий світ виднотою зимового дня.

Дійсність справді скидалася на гарну світлу казку, де зима справляла свято першого снігу. Хотілося побігти на те велике святкування, зачерпнути руками свіжий сніг, однак шкода було дірявити кроками ту рівненьку незайману красу. І хотілося вічним хотінням, щоб над хатами піднімався, ледь звиваючись убік, добрий димок, щоб дядько у валянках спокійно ніс воду по білій землі й щоб до кожних воріт була протоптана стежка.

Объяснение:

Answer 2

Звісно, ось для вас невеликий текст під назвою "Зимова казка":

---

У селі, оточеному сніговими полями та лісами, жила дівчинка на ім'я Марічка. Кожної зими вона чекала чуда, адже саме в цей час рідкісні дива траплялися найчастіше.

Одного холодного ранку Марічка вийшла на вулицю і побачила найнеймовірніше з усіх чудес. Під сріблястим сяйвом сонячних променів кожен сніжинка виглядала як маленька кришталева зірка.

Марічка вирішила роздивитися це диво поближче і пішла до найближчого лісу. Там вона зустріла лісову фею, яка розказала їй про таємниці зимової казки.

Фея веде Марічку крізь заповідні гаі, де дерева прикрашені сяючими крижаними прикрасами. Звірі зібралися навколо і весело грали в сніжки.

Проходячи крізь гущавину, дівчинка побачила зайченята, що весело стрибають по снігу, залишаючи сліди, як сріблясті візерунки.

За кілька годин Марічка повернулася додому, але серце її заповнене враженнями цього дня. Вона зрозуміла, що справжня казка завжди живе в кожному з нас, і важливо вірити в чудеса.

---

Сподіваюся, цей невеликий текст вам сподобався! Я завжди готовий допомогти створити щось нове.