Question

Твір на будь яку тему ( Не з дієприкметниками) Будь ласка!

Answer 1

Похід в ліс

Сьогодні я ходила з татом до лісу. Мій тао полюбляє вибиратися на природу, бо він каже , що природа- це найкрасивіша річ на нашій планеті і я абсолютно з ним погоджуюся.На дворі весна , тому цікаво спостерігати, як природа прокидається від довгого сну.

Ще не розквітлі Підсніжники пробивають собі шлях до сонячного сяйва. Пташки починають співати свої голосні пісні, а вже тепле сонечко прогріває землю та позбувається не розталого снігу.

Мій тато знає багато про природу, тому він розказує мені усе про гарні квіти та вже не сплячих тваринок, яких ми сьогодні побачили на галявині лісу.Також сьогодні я бачила, як на кущі малини почали з'являтися ще не налиті соком ягоди. Це доволі рідкісне явище, бо ще дуже рано для дозрівання малини.

Мені подобається ходити з татом до лісу!

(Я не знала який треба обсяг і скільки треба використати дієприкметників, тому імпровізувала.)

Answer 2

Зимовий ранок на моєму селі завжди був чарівним. Поцілювати сонце світлою долонею росі на траві, відчути свіжий морозець на обличчі, почути спів пташок, які прокидались від сну. Це завжди був час спокою та рефлексії, коли думки вільно стрибали від однієї теми до іншої, як барвисті кульки на новорічній ялинці.

На селі, як завжди, господарство було в руках старших людей, які знали кожен камінь своєї землі, кожну корову по імені, і кожну таємницю лісу, що оточував село. Їхні руки були витріні від років праці на землі, а серця - наповнені мудрістю, яку не можна здобути в книгах або на університетських лекціях.

Я завжди захоплювався цими людьми, які жили у гармонії з природою та іншими людьми вже поколіннями. Вони навчили мене багатьом цінним речам, які не можна купити грошима: поваги до природи, розуміння циклічності життя, та важливості спільноти.

Саме тут, на цьому селі, я відчуваю справжню вартість простих речей: смачного сніданку зі свіжим молоком, розмови з сусідами на лавці під старим дубом, та вечорів, коли усі мешканці села збираються на гуляння під зірками.

Село завжди надає мені відпочинок від метушні та стресів міського життя. Тут, серед зелених полів та лісів, я знаходжу своє внутрішнє спокоєм та натхнення. І хоча я можливо вже не живу тут постійно, ця маленька частина світу завжди буде моїм домом, де я можу повернутися, щоб відновити свої сили і знайти відповіді на питання, що ставлю перед собою у своєму мандруванні життям.