Question

Твір в художньому стилі розповідного характеру про виконання улюбленої справи(футбол)

Answer 1

Ответ:

Я дуже люблю готувати смачні страви. Моя найулюбленіша страва - це піца. Я навчилась її робити не так давно, проте вже сьогодні у мене не виникає труднощів. Спочатку я підготовлюю продукти, а потім починаю готувати тісто. Вдалий початок справи - запорука успіху.

 Поки підходило тісто, я нарізала грибочки, помідорчики, натерла сир. Далі я розкатала тісто, змазала його смачним томатним соусом. Зверху поклала гриби, помідори, тертий сир. Духовка вже була максимально розігріта, тому вже через 10 хвилин я дістала смачну та запашну піцу. Ця робота приносити мені задоволення, адже я роблю всіх рідних щасливими.

Объяснение: це не про футбол але твір не поганий я старався

Answer 2

У розпал літнього дня, коли сонце високо піднімалось на небі, а спека наливала асфальт гарячими хвилями, ми, команда "Вільні стрибки", зібралися на нашому звичному майданчику для гри в футбол. Це була наша улюблена справа, наша страсть, і ми завжди з нетерпінням чекали цієї миті.

Майданчик був старим і нерівним, але для нас він був святинею. Тут ми проводили години, практикуючи навички, вдосконалюючи паси і удари, і нам було абсолютно байдуже до спеки та втоми. Ми були готові віддати все заради того моменту, коли м'яч відірветься від землі і ми почуємо той характерний звук, який знає кожен футбольний фанат.

Моя роль у команді була воротарем. Я завжди обирав цю посаду, бо любив відчуття відповідальності за результати гри. І сьогодні я був готовий захищати ворота з усієї сили. Ворота стояли на одному кінці майданчика, обрамлені металевою рамою та біло-червоними сітками.

Гра почалася, і ми зразу потрапили в ритм. М'яч перекидувався з гравця на гравця, і кожен пас був допрацьованим шедевром. Ми не боялися бігти та працювати, як одна злагода. В цей момент ми були не просто друзями, а однією нероздільною командою, готовою подолати будь-які труднощі.

У той день суперники були сильні, і гра виявилася напруженою. Але це саме те, що ми любили. Ми боролися за кожний м'яч, за кожен гол, і навіть коли ворота стояли порожніми, я завжди був готовий летіти, щоб зробити оборону.

Час летів, а ми продовжували грати, намагаючись досягнути нашої мети - перемоги. Незалежно від того, чи світило сонце, чи йшов дощ, ми завжди грали зі смаком і пристрастю. І ця гра була не просто футболом, вона була частиною нашого життя.

Після виснажливого поєдинку ми, "Вільні стрибки", вишли переможцями. Ми святкували нашу перемогу, але це було не найголовніше. Головне - це те, що ми знову отримали можливість грати у футбол, робити те, що ми так сильно любили. І навіть у цей спекотний день ми відчули, що наша улюблена справа знову об'єднала нас і дарувала нам незабутні миті радості та захоплення.