Question

Твір на тему історія з життя, одна сторінка допоможіть будь ласка, до завтра

Answer 1

Ответ:

Улітку мене часто будив дріб дятла. Я вставав, підходив до вікна і прислухався, звідкіля доноситься переривчастий дріб. Побачити дятла було не так-то просто. Біля нашого будинку багато різних дерев. Тут і тополі, і клени, а просто напроти вікна моеї кімнати-стара береза. Вона досить висока, з товстим стовбуром. Дятел міг бути і на березі, а міг - i на сусіднім дереві. Дятли в наших краях не дивина. Особливо багато великих строкатих дятлів. У них міцний дзьоб, твердий хвіст, червонуваті груди. Коли гуляєш парком або біля будинку і чуєш знайомий дріб, мимоволі зупиняєшся, піднімаєш голову і розглядаеш дерево. Де там дятел? Нарешті бачиш самого дятла. Намагаєшся ближче підійти до дерева, шоб краще розглянути птаха. Напевно, і дятел спостерігає за людиною, тому що він на якийсь час завмирає, припиняє свою звичну роботу, а потім, начебто дражнячи, зигзагом, дуже спритно переміщується стовбуром і гілками і миттево зникає з очей. А потім дріб раптом лунає вжe із сусіднього дерева. I коли він устиг перелетіти туди? А може, це інший дятел? Із землі дятла розглянути важко. Але того дятла, що будив мене ранками, мені так жодного разу побачити і не вдалося. Але якось не дріб дятла, а страшний тріск дерева розбудив мене. Усю ніч ішов дощ, хиталися під натиском сильного вітру крони дерев. Підійшовши до вікна, я побачив, що нібито якийсь жорстокий велетень вивернув знайому березу з землі. Я вийшов, щоб розглянути зламане дерево, і знайшов у його стовбурі велике дупло, а в ньому-гніздо. Гніздо було порожнім. Мене вразило, що дупло ніби хтось відполірував зсередини. Може, це було гніздо того дятла, який будив мене ранками? Я дбайливо вийняв його з дупла, щоб перенести на сусідне дерево. Виніс з будинку драбину і заліз на дерево, котре, як мені здавалося, облюбують майбутні пернаті мешканці берези. Між товстих гілок поклав гніздо. 3 того часу мене перестав будити дятел, але я не втрачаю надії. Одного разу вранці почую в себ Я чекав тебе, дя кімнаті знайомий дріб, вибіжу на вулицю і скажу: «Привіт. Я чекав на тебе, дятле. "

Answer 2

Зворушлива історія з життя

Це було в далекому селі під назвою Веснянка, де життя тече повільно, майже беззмінно, і де всі знають одне одного. У цьому селі жила дівчина на ім'я Ольга. Її життя, здавалося, було звичайним і не відрізнялося від інших. Вона працювала на невеликій фермі, де разом зі своєю родиною вирощувала овочі та корми для тварин.

Але одного дня в її житті сталося щось незвичайне. Ольга знайшла пораненого лебедя в лісовому ставку поруч із їхнім господарством. Птах був сильно поранений і не міг летіти. Ольга вирішила взяти його під свою опіку.

Вона назвала свого нового друга Лірою. Ольга доглядала за ним, лікувала його рани, і дуже швидко між ними виникла неймовірна зв'язок. Ліра стала частиною родини Ольги, і вони разом долали всі труднощі, які надавало їм життя на фермі.

Ліра також навчила Ольгу бачити світ з іншого кута зору. Кожен раз, коли Ольга спостерігала за лебедем, який летів високо в небі, вона відчувала свободу та незалежність. Це надихнуло її розглядати нові горизонти і мріяти про те, що може бути за межами села Веснянка.

Часом Ліра вилікувалася повністю, і вона знову стала літати. Але вона не залишила Ольгу саму. Вони разом подорожували та відкривали для себе нові місця. Ольга навіть здобула освіту і розпочала працювати як ветеринар, щоб допомагати тваринам, як і Лірі.

Ця історія показує, як одне незвичайне знайомство може змінити життя назавжди. Ліра не лише допомогла Ользі знайти своє покликання, але й надихнула її мріяти і відкрити нові горизонти. Така несподівана зустріч може навчити нас бачити світ з іншого кута зору і відкривати нові можливості в житті.