Question

Переписати, підкреслити в кожному з речень граматичні основи. Пов’яли пишні квіти, затих осінній сад, туманом ліг на віти холодний листопад. Повільно на світанні бреде він у степах, де листячком останнім легкий мороз пропах. Зима ось-ось прилине, в снігах засне земля, і пісня хуртовинна над нею загуля. (Д. Мегелик.)Іду шляхом; сонце сяє, вітер з травами говорить; перед мною і за мною степ колишеться, як море. Он нагнулась тирса біла, звіробій скрутив стебельця, червоніє материнка, як зірки, горять козельці. Крикнув перепел в ярочку, стрепет приснув над тернами; по кущах між дерезою ходять дрохви табунами. (Я. Щоголев.) Наймисливіша ткаля не зітче такої рясної плахти, як природа заткала на диво людям ту широку долину! (Панас Мирний.) Ви уявіть, подивіться, як сходять зорі крадькома, бо вони хочуть приготувати несподіванку місяцеві; а він підіймається спокійно, велично над темним і мовчазним степом. Узлісся стає похмурим; висока скеля таємниче схиляється над другою, а та стоїть, мов гора, і місяць обли

Answer 1

Ответ:

Квіти пов'яли, затих сад, ліг листопад, бреде він, мороз пропах, зима прилине, засне земля, пісня загуля, іду, сонце сяє, вітер говорить, степ колишеться, нагнулась тирса, звіробій скрутив, червоніє материнка, горять козельці, крикнув перепел, стрепет приснув, ходять дрохви, ткаля не зітче, природа заткала, ви уявіть, сходять зорі, вони хочуть, він підіймається, узлісся стає, скеля схиляється, стоїть, місяць обли!

Объяснение:

Answer 2

Квіти пов'яли, затих сад, ліг листопад, бреде він, мороз пропах, зима прилине, засне земля, пісня загуля, іду, сонце сяє, вітер говорить, степ колишеться, нагнулась тирса, звіробій скрутив, червоніє материнка, горять козельці, крикнув перепел, стрепет приснув, ходять дрохви, ткаля не зітче, природа заткала, ви уявіть, сходять зорі, вони хочуть, він підіймається, узлісся стає, скеля схиляеться, стоїть, місяць обли!

Answer 3

1. Пов’яли пишні квіти, затих осінній сад, туманом ліг на віти холодний листопад.

2. Повільно на світанні бреде він у степах, де листячком останнім легкий мороз пропах.

3. Зима ось-ось прилине, в снігах засне земля, і пісня хуртовинна над нею загуля.

4. Іду шляхом; сонце сяє, вітер з травами говорить; перед мною і за мною степ колишеться, як море.

5. Он нагнулась тирса біла, звіробій скрутив стебельця, червоніє материнка, як зірки, горять козельці.

6. Крикнув перепел в ярочку, стрепет приснув над тернами; по кущах між дерезою ходять дрохви табунами.

7. Наймисливіша ткаля не зітче такої рясної плахти, як природа заткала на диво людям ту широку долину!

8. Ви уявіть, подивіться, як сходять зорі крадькома, бо вони хочуть приготувати несподіванку місяцеві; а він підіймається спокійно, велично над темним і мовчазним степом.

9. Узлісся стає похмурим; висока скеля таємничо схиляється над другою, а та стоїть, мов гора, і місяць обли.