Question

Твір на тему "Чого я боялась і як я здолала свій страх" ​

Answer 1

Всі люди чогось бояться. Хтось більше, хтось менше, але однозначно кожного з нас переслідують страхи, і кожен день тисячі людей хоча б на секунду відчувають це неприємне, але настільки знайоме ще з дитинства почуття.

Є, звичайно, і загартовані особи, яких нічим не налякаєш, але це вже дуже рідкісний, можна сказати унікальний, вид представників людини розумної, і у них явно є причини такої безстрашності.

Взагалі, люди поділяються на три типи: одні воліють уникати своїх страхів, інші намагаються боротися з цією проблемою, ну а треті навіть не усвідомлюють того, що вони чогось бояться (і головне – не хочуть цього усвідомлювати). Та як не крути, а страхи заважають нам жити.  

І абсолютно не важливо чого ти боїшся: тварин, комах, висоти, смерті, сцени, втрати близької людини, відповідальності, автомобілів, нових відносин, відмови, глузувань і т.д. Головне те, що з цими паразитами можна і навіть треба боротися.  

А для того, аби дізнатись як це робити читаємо далі. Головне не гнати коні вперед, а робити все поступово.

– У першу чергу, потрібно збагнути, чітко усвідомити в своїй голові і прийняти той факт, що ти чогось боїшся. Якщо ти відмовляєшся вірити у свої страхи (лягаєш спати з увімкненим світлом, а всім розказуєш, що не боїшся темряви), то далі просто немає про що говорити.

– Потім доведеться трохи розбуркати свої думки і спогади, щоб зрозуміти причину своїх страхів. Висловлюючись розумними словами – зайнятися самоаналізом. Подумай, наскільки великі твої страхи: чи ти боїшся втратити кохану людину, чи то не можеш попросити відпустку у суворого начальника. Може, насправді тебе лякає далеко не відсутність коханої половинки, а своя власна самотність?

– Як тільки ти зрозумієш «механізм дії» свого страху, наступає самий складний, але найцікавіший і одночасно дуже важливий момент. Потрібно відчути те, чого ти боїшся. Пройти крізь це. Як кажуть, клин клином вибивають.

Тільки пройшовши через власні страхи, переживши ці емоції, можна позбавитися від постійних побоювань. Це нелегко, але дуже дієво. Зрештою, скільки можна себе берегти, ховати і мучитися від постійного остраху?

Боїшся собак – заведи щеня, боїшся висоти – залізь на дах багатоповерхівки, боїшся самотності – вимкни телефон і побудь хоча б пару днів наодинці з собою. І чим менше ти будеш налаштовуватися і очікувати перед тим як це зробити, тим краще. Можливо, тобі навіть сподобається те, чого ти так боявся. Якщо не можеш примусити себе самостійно, спробуй подолати страх з друзями. Близькі люди завжди допоможуть і підтримають.

– Не зупиняйся на досягнутому. Один раз випробувати свій страх – це ще не означає його позбутися. Потрібно регулярно вправлятися, і ти побачиш, як з кожним разом стає все легше і легше робити вчинки, про які раніше страшно було і подумати.

– Тіш і заохочуй себе за кожне досягнення. Сьогодні ти зробив крок до фінішу, а завтра зробиш ще два до п’єдесталу. Нехай у тебе буде стимул рухатися до мети далі. Просто пообіцяй собі, що побореш свій страх за якийсь час і виконуй обіцяне. Ти навіть не помітиш, як увійдеш у смак. Страх твій – тобі його позбавлятися.

Answer 2

Назва: "Перемагаючи Свій Страх"

Страх — це той відчуття, яке часом паралізує наш розум і відвертає від можливостей, які чекають нас за горизонтом. Я не була винятком. Я боялася багатьох речей, і це тягнуло мене назад у моїх намаганнях досягти свого потенціалу. Однак, крізь час, я навчилася протистояти цим страхам і крокувати вперед.

Першим серйозним випробуванням для мене було виступити на сцені перед великою аудиторією. Моя арена — це бувільний театр, де слова і жест, що виходять з уст актора, можуть вразити глядача або залишити його байдужим. Я боялася власного голосу, власних рухів, власного обличчя під публічним зором. Але я розуміла, що це те, що я хочу робити.

Щоб подолати цей страх, я вирішила почати з малих кроків. Я записала свої виступи, слухала їх раз і знову, працювала над дикцією і інтонацією. Потім я намагалася виступати перед невеликими групами друзів і рідних. Поступово, мій страх перед великою аудиторією почав втрачати свою силу.

Інший великий страх, який переслідував мене, — це була можливість вибору свого майбутнього. Я боялася обрати неправильний шлях, вибрати неправильну професію. Але відмовитися від вибору — це означало б залишити себе в стані летаргії, невизначеності.

Щоб протистояти цьому страху, я вивчала різні сфери, дізнавалася більше про те, що мене цікавить. Я проводила спостереження в компаніях, працювала над проектами та спілкувалася з фахівцями у своїй обраній галузі. Так я отримала більш чітке уявлення про свої можливості та шлях, який я хочу прокладати.

Неодноразово я зустрічала страх невдачі. Він може вразити дуже сильно, особливо коли вже так багато було залучено зусиль. Але я навчилася бачити невдачу як можливість вчитися і рости. Кожна помилка — це крок наздоганяти власний потенціал.

Так, як і кожен, я зіткнулася зі своїми страхами. Але те, як я їх подолала, визначило мої досягнення і розвиток. Страхи — це не невідворотні стіни, а просто виклики, які можна подолати. Важливо вірити у себе і крокувати вперед, навіть коли серце б'ється від хвилювання.