Вопрос задан 23.06.2023 в 11:40. Предмет Українська мова. Спрашивает Биктимиров Матвей.

Контрольний твір-опис місцевості (вулиці, села, міста) на основі особистих спостережень і вражень

у художньому стилі
0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Финицкий Роман.

Ответ:

Объяснение:У кожної людини є найдорожчі місця в житті. Для мене — це вулиця, на якій я виросла. Зараз живу далеко звідти, але завжди пам’ятаю про неї і повертаюся туди.Це маленька затишна зелена вулиця носить назву «Соборна». Духмяні грона білих акацій, п’янкий аромат жовтих лип, пухнастий цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів — такою запам’яталася моя вулиця.Наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці. У маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів.Запам’ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. Де-не-де збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах і густих кущах.Нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. Початок її веде від Дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам’ятником — гордим вітрильником. У кінці вулиця знов повертає до річки через відому алею Слави.Яка краса на Соборній восени! Дерева стоять у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадає додолу. Йдеш по ньому, наче по прекрасному м’якому килимі. З Дніпра доноситься свіже повітря. Відчуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. Такий мій рідний куточок у Херсоні — вулиця Соборна.Здається мені, мов у казці, Життя тут щасливо іде. І знову всім серцем бажаю Вернутись в дитинство своє.Объяснение: История  не моя, но как по мне очень даже не плохо.

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Мій рідний куточок - вулиця в тихому містечку під назвою Золотий Берег. Це місце, яке дарує спокій та затишок, неначе намальований полотно, яке оживає кожен день. Відчуваєш себе часткою цієї казкової картини, де кожен куток та деталь насичені особливим відчуттям гармонії.

Вранішні промені сонця обіймають дерева на вулиці, ті тихо шелестять, сповіщаючи про настання нового дня. Цей лісопарк, сплетений гіллями старих кленів та дубів, створює чудову арку затишку. Через гілля вибиваються промінці світла, які грають на асфальті, неначе намагаючись потрапити до кожного віконця душі.

Вітри грають у травах та квітах, сповіщаючи про своє приходження. Аромат квітів літає в повітрі, заповнюючи його ніжністю та свіжістю. Очікування чогось незвіданого, неймовірного заворожують кожного, хто крокує по цій вуличці.

Відомі всім обличчя та посмішки сусідів, які завжди раді взаємним зустрічам. Вони створюють атмосферу спільноти, де кожен бажає допомогти та підтримати один одного. Тут гармонійно переплелися століття традицій та сучасність, створюючи особливу духовну ауру, яка рясніє добротою та щедрістю.

За роки життя тут я став свідком кожного пори року, які малюють картину різноманітності та краси. Весняна зелень оживляє все навколо, літній спекотний день дарує радість купання у річці, осінній дощ перетворює все на барвисту палітру, а зимовий сніг створює справжню казку.

Це не просто місце, де я проживаю, а світло, що наповнює душу спокоєм та радістю. Сюди завжди хочеться повертатися, адже це місце, де кожен камінчик має свою історію, а кожна вулиця - свою душу. Це місце, куди повертаєшся після подорожей, бо тут тебе чекають рідні обличчя та рідна вулиця, де завжди готові відкрити тобі свої обійми.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Українська мова

Последние заданные вопросы в категории Українська мова

Задать вопрос