Вопрос задан 19.06.2023 в 10:46. Предмет Українська мова. Спрашивает Михайлов Андрей.

Напищить твір з елементами опису "Для мене ж той край найкращий же виросли крила мої"(Ліна

Клмтенко) ДАЮ МНОГО БАЛОВ!!!!!!​
0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Войціховська Дарина.

Ответ:Кожній людині  мила своя сторона. На рідній землі людина почувається господарем. Тут вона наполегливо трудиться, отримує задоволення від життя. На чужині людина завжди почувається незатишно, залишається чужою, сумує за своєю домівкою. Там вона ніколи не почуватиметься вільною та щасливою. Їй не вистачає тепла рідного дому, друзів.

Лише рідна земля дарує кожному з нас впевненість у собі.  Любіть свій рідний край,свою землю! Тому і кажуть в народі: "для мене ж той край найкращий,де виросли крила мої"

Объяснение:

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Звісно, я готовий допомогти вам з написанням твору на основі цитати Ліни Костенко "Для мене ж той край найкращий, же виросли крила мої". Давайте розглянемо можливий варіант твору:

---

Серпанкове сонце вже почало спускатися за горизонт, офарбовуючи небо відтінками помаранчу та рожевого. В цей час дня все навколо здається особливо магічним і наповненим таємничістю. І ось я стою на вершині високої гори, здивований і вражений красою того краю, що розкривається переді мною.

"Для мене ж той край найкращий, же виросли крила мої", – слова Ліни Костенко звучать в моєму серці як мантра. Саме цей край став тим плацдармом, з якого я піднявся у висоти власного життя. Тут, серед кручених стежок та завиваючих річок, я відчував себе часткою великого та невідомого.

Гори, що охороняють цей край, стали моїм вчителем мудрості. Їх непохитна масивність завжди нагадувала мені про силу та стійкість. Я вчився високої цінності терпіння, спостерігаючи, як час ніжно піднімає сонце над вершинами.

А під ногами – квіти різних розмірів та кольорів, що нагадують мені про різноманіття життя. Тут кожен пелюстковий образ – це крок у світле майбутнє. Кожна квітка, навіть найдрібніша, має свою унікальну красу, так само як і кожна людина в моєму житті.

Захоплений цією красою, я відчуваю, як виросли крила мої. І якщо той край, де я вирос, вважається для мене найкращим, то це через те, що саме тут я знайшов свою внутрішню силу і віру у власні можливості.

Тепер, коли сонце повністю заходить за горизонт, я сприймаю цей момент як новий початок. Завтра переді мною – нові горизонти, нові виклики. Але я знаю, що завдяки тому краю, де виросли мої крила, я завжди буду готовий до польоту в невідоме, зберігаючи в собі незгаснувальний вогонь власної внутрішньої сили.

---

Сподіваюся, що цей твір вам подобається! Якщо у вас є які-небудь конкретні побажання чи зміни, я готовий їх внести.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Українська мова

Последние заданные вопросы в категории Українська мова

Задать вопрос