Question

СРОЧНО Зробіть розбір виділеного слова як частини мови : Тобі одній, намріяна царівно, Тобі одній >дзвенять< мої пісні Частина мови; початкова форма; постійні ознаки: вид, перехідність, дієвідміна;змінні ознаки: спосіб, час (якщо є), число, особа (якщо є), рід (якщо є); синтаксична роль.​

Answer 1

Ответ:

Дзвенять - дієслово, дзвеніти, недоконаний вид, неперехідний, 2 дієвідміна, дійсний спосіб, теперішній час, множина, 3 особа, присудок.

Объяснение:

1 .Дієслово – це самостійна змінна частина мови, слова якої називають дію або стан предмета як процес і відповідають на питання що робити? що зробити? (у початковій формі).

Пісні що роблять? - дзвенять - дієслово.

2. Початкова форма що робити? - дзвеніти.

3. Дієслова недоконаного виду називають незавершену, не обмежену в часі дію, без вказівки на її закінчення й відповідають на питання що робити? що робимо? що робив? що робитиму?

Дієслова доконаного виду називають завершену, обмежену в часі дію тавідповідають на питання що зробити?що зроблю? що зробив?

Дзвенять - що роблять? недоконаний вид.

4. Перехідні дієслова означають дію, спрямовану безпосередньо на якийсь предмет. Після них стоїть прямий Додаток, виражений іменником або займенником у знахід­ному відмінку без прийменника.

Додаток, залежний від перехідного дієслова, може стояти і Родовому відмінку без прийменника.

Неперехідні дієслова означають стан або дію, яка не спрямована на якийсь предмет. Неперехідні дієслова не мають при собі прямого додатка (іменника в знахідному відмінку без прийменника).          

Характерною ознакою неперехідності дієслова є наявність у нього частки (постфікса) -ся. Показником перехідності чи неперехідності бувають суфікси -и- та -і-.

Дзвенять кому? тобі - непрямий додаток - неперехідне дієслово.

5. Визначають дієвідміну за закінченнями 3-ї особи множини теперішнього часу недоконаного виду чи майбутнього часу доконаного виду:

І дієвідміна — закінчення -уть (-ють);

ІІ дієвідміна — закінчення -ать (-ять)

Дзвенять (вони) - 2 дієвідміна.

6. Спосіб дієслова — це відношення дії, яку називає дієслово, або стану до дійсності. Дієслова мають три способи: дійсний, умовний та наказовий.

Дійсний спосіб виражає дію, яка відбувається, відбувалася чи буде відбуватися (відбуватиметься).

Умовний спосіб виражає дію, можливу за певних умов або бажану. Форми умовного способу утворюються додаванням до форм минулого часу частки би (б).

Наказовий спосіб виражає спонукання, заклик до виконання дії, наказ, побажання, прохання, пораду.

Дзвеніти що робити? - дія відбувається- дійсний спосіб.

7.  Існує три форми часу: минулий, теперішній, майбутній.

Минулий час - що вже зробив? Теперішній час- що зараз роблю? Майбутній час - що колись буду робити?.

Дзвенять - що зараз роблять?- теперішній час.

8. Особу і число дієслова визначають за допомогою займенника, питання та закінчення дієслова. Треба замінити іменник, з яким пов'язане дієслово на займенник і особа та число займенника буде особою та числом дієслова.

Дзвенять  (вони) пісні - займенник вони- 3 особа множини.

9. Рід можуть мати тільки дієслова в 3 особі однини.

Дзвенять (вони)- роду не має.

10. В реченні виступає присудком.

Що? пісні - підмет. Пісні що роблять? дзвенять - присудок ( простий дієслівний).

Answer 2

Виділене слово "дзвенять" є дієсловом. Дієслова в українській мові виконують роль ознаки дії, стану, процесу, явища або вчинку.

Початкова форма дієслова "дзвенять" є "дзвеніти". Це перехідне дієслово, оскільки воно потребує додатка, який вказує на те, що саме дзвенить.

Дієслово "дзвенять" володіє такими змінними ознаками: - Спосіб: дієвідмінник (дієслово в дійсному способі). - Час: невизначений час. - Число: множина. - Особа: третя особа.

Синтаксична роль дієслова "дзвенять" у реченні залежить від його контексту. Однак, можна припустити, що в даному реченні воно виконує роль присудка, описуючи дію, яку виконує дієсловник.

Загалом, розбір виділеного слова "дзвенять" як частини мови включає такі характеристики: дієслово, початкова форма "дзвеніти", постійні ознаки: вид - перехідний, дієвідмінний; змінні ознаки: спосіб - дійсний, час - невизначений, число - множина, особа - третя особа; синтаксична роль - можливо, присудок.