Question

Есе на тему : " Хто я за своєю життєвою позицією : залежна від потреб власного тіла істота, хитрий пристосуванець чи особистість ?" Написать на 1,5 или 2 страници

Answer 1

Ответ:

Чи кожен із нас є особистістю? Чи особистісне ядро є обов’язковою складовою особистості? Чи здатна особистість здійснювати масовий вплив на інших? – ТАК.

Не варто ототожнювати особистість із індивідуальністю, бо особистість є вищою, тобто надіндивідуальною. Кожен із нас народжується особистістю, лише ВИБІР (навіть щохвилинний) може спричинити або деградацію, яка призводить до втрати особистості, або певну досконалість (тобто досконалість життя для конкретної особистості). Цей вибір – вчинки, в яких людина заявляє про себе, вирізняючись як особистість серед інших, або, в яких вона нівелює себе не з фізичної, проте з духовної сторони. Я - особистість. Ми можемо й не помітити, як втратимо це Я, але тоді ми перестанемо усвідомлювати свою унікальність, свої вади й переваги. Думаю, аби особистісна досконалість на зайшла в глухий кут, то треба інколи вдаватись до стану рефлексії: досить поглянути на себе збоку, пізнати самого себе, реально оцінювати, а не переоцінювати.

Особистісне ядро людини – це стержень, із якого все починається й завершується, тобто він поєднує в собі внутрішній світ людини й її поведінку ззовні: містить все й генерує те «все» в діяльності; в стержні зосереджене вольове начало. На мою думку, особистісне ядро – це добро і зло (а вже ми самі обираємо між цими двома поняттями), виховання (близьких та суспільства) й самовиховання, синтез волі, свободи, розуму.

Вплив. Вважаю, що особистість здатна як і здійснювати масовий вплив на інших, нав’язуючи, або, підштовхуючи їх до спільного знаменника – якоїсь своєї ідеї, так і ніколи не розвинутися повноцінно: здеградувати повністю чи зупинитись на певному етапі розвитку. Якщо все ж одна особистість в змозі бути рушієм глобальних переворотів, то чи не варто прагнути розвивати своє власне Я?

Answer 2

Тема: Хто я за своєю життєвою позицією: залежна від потреб власного тіла істота, хитрий пристосуванець чи особистість?

Існує безліч поглядів на те, хто ми є за своєю життєвою позицією. Декотрі вважають, що ми просто істоти, залежні від фізіологічних потреб наших тіл. Інші переконані в тому, що ми лише хитрі пристосуванці, що адаптовуються до змін у середовищі для власної виживаності. Але чи може наша особистість дійсно бути зведена до простої реакції на фізіологічні потреби, чи ми все-таки володіємо унікальною ідентичністю?

З одного боку, можна довести, що наше існування значною мірою залежить від потреб наших тіл. Ми маємо фізіологічні потреби, такі як харчування, пиття, сон, які є необхідними для нашої виживаності. Біологічно ми подібні до інших живих істот, які теж мають базові потреби для існування. Це може свідчити про те, що ми, насамперед, залежні від наших фізіологічних потреб і можемо розглядатися як більш розвинуті форми життя, спрямовані на задоволення своїх базових потреб.

З іншого боку, наша здатність до адаптації та виживання в різних умовах свідчить про наш хитрий інтелект. Ми здатні створювати інструменти, розвивати технології та вирішувати складні проблеми. Це дає підставу вважати, що ми є хитрими пристосуванцями, здатними адаптуватися до змін у середовищі та формувати його за власними потребами.

Однак, не можна ігнорувати той факт, що ми також маємо властивості, які роблять нас унікальними – це наша індивідуальність, свідомість і здатність до самовираження. Ми можемо творити мистецтво, розвивати моральні цінності, мріяти та прагнути до чогось більшого, ніж просто задоволення фізіологічних потреб.

Отже, хто ми за своєю життєвою позицією? Можливо, ми поєднання всіх цих аспектів – залежні від потреб власного тіла істоти, хитрі пристосуванці, але й унікальні особистості, які мають здатність творити, відчувати і розуміти світ навколо себе. Ця взаємодія різних аспектів формує наше існування і робить нас складними, індивідуальними і унікальними істотами в цьому великому світі.