Question

Морфологічний розбір слова лемура​

Answer 1

Ответ:

Слово лемур — часть речи имя существительное.

Морфологические признаки:

Начальная форма: лемур (именительный падеж единственного числа);

Постоянные признаки: нарицательное, одушевлённое, мужской род, 2-е склонение;

Непостоянные признаки: именительный падеж, единственное число.

Объяснение:

Answer 2

Морфологічний розбір слова лемура:

Лемура — іменник, початкова форма — лемур, власне, одухотворене, чоловічого роду, 2-ої відміни, в родовому відмінку, однини, є підметом.

Детальніше про морфологічний розбір іменників ви можете прочитати [тут](https://www.zahidknyga.com.ua/instrukcii/kak-sdelat-morfologicheskij-razbor.html) або [тут](https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80). Також ви можете скористатися онлайн-сервісом для морфологічного розбору [тут](https://textovod.com/morph).

Answer 3

Лемур - це назва виду приматів, які живуть на Мадагаскарі. Це сухопутні ссавці, які відносяться до ряду приматів.

Тепер розглянемо морфологічний розбір слова "лемур":

1. Лемур - це іменник, називний відмінок однини.

2. Лемур не змінюється за числами, тобто він залишається незмінним як у однині, так і у множині.

3. Лемур належить до чоловічого роду, оскільки має закінчення "-ур".

4. Лемур не має роду, оскільки в українській мові немає родових закінчень.

5. Лемур належить до другої відміни, оскільки його основа закінчується на "ур".

6. Лемур не має відмінкових форм, оскільки в українській мові немає відмінкових закінчень.

7. Лемур не має родового падіжу, оскільки в українській мові немає родових закінчень.

8. Лемур не має давального падіжу, оскільки в українській мові немає давального закінчення для іменників чоловічого роду.

9. Лемур не має знахідного падіжу, оскільки в українській мові немає знахідного закінчення для іменників чоловічого роду.

10. Лемур не має орудного падіжу, оскільки в українській мові немає орудного закінчення для іменників чоловічого роду.

11. Лемур не має місцевого падіжу, оскільки в українській мові немає місцевого закінчення для іменників чоловічого роду.

12. Лемур не має кличного падіжу, оскільки в українській мові немає кличного закінчення для іменників чоловічого роду.

Отже, морфологічний розбір слова "лемур" показує, що це іменник чоловічого роду, називний відмінок однини, який не змінюється за числами й не має відмінкових форм.