Question

201 Випишіть із текстів неповні речення, підкресліть члени речення. Про- стежте роль неповних речень у вираженні авторського задуму, зокрема у ство- ренні динамізму, психологічної напруги висловлення. 1. Ми з Митьком давно мріяли поїхати до Юрківки, села, де жила Митькова бабуся. Кликало нас до себе привільне і незалежне життя. кликало і вимахувало привітно рукою: «Ну ж бо, сміливіше. Я чекаю на вас! Уявляєш собі? — казав Митько. — Ліс. А в лісі озеро. А на березі Курінь. А в курені – ми. А поруч багаття. І казанок із юшкою. І роби собі, що хочеш. Хоч на голові стій. А кругом – ні душі (Я. Стельмах). 2. Море спить. Точнісінько, як людина. Високо здіймає груди, схро- пує сонно, ліниво... Коли море спить, вже ніяка сила його не розбу- дить. Ліниво похлюпує об камінь хвильками, полощеться тихо, сонно, розніжено (Ю. Збанацький). 3. Ох і очеретяна ж річка Оскіл! Ох і рибна ж вона! А яка вода в Оскалі! Лагідна, ласкава, м'яко-шовкова! (Остап Вишня). ​

Answer 1

Кликало(====) і вимахувало(===) привітно(_._._) рукою(_ _ _ _): «Ну ж бо, сміливіше(_._._). Я(___) чекаю(===) на вас(_ _ _)! Уявляєш(===) собі(_ _ _)? — казав(===) Митько(___). — Ліс(___). А в лісі(_._._) озеро(===). А на березі(_._._) Курінь(===). А в курені(_._._) – ми(===). А поруч(_._._) багаття(===). І казанок(___) із юшкою(_ _ _). І роби(==) собі(_ _ _), що хочеш(===). Хоч на голові(_._._) стій(===). А кругом(_._._) – ні душі(===) (Я. Стельмах). 2. Море(__) спить(===). Точнісінько(_._._), як людина(_ _ _). Високо(_._._) здіймає(===) груди(_ _ _), схро- пує(===) сонно(_._._), ліниво(_._._)... 3. Ох і очеретяна(хвилястою) ж річка(===) Оскіл(===)! Ох і рибна(==) ж вона(___)! А яка вода(===) в Оскалі(_._._)! Лагідна(хвилястою), ласкава(хвилястою), м'яко-шовкова(хвилястою)! (Остап Вишня).

Answer 2

1. Ми з Митьком давно мріяли поїхати до Юрківки, села, де жила Митькова бабуся. (Підкреслені члени речення: Ми з Митьком, давно мріяли поїхати до Юрківки, села, де жила Митькова бабуся.) 2. Кликало нас до себе привільне і незалежне життя, кликало і вимахувало привітно рукою: «Ну ж, сміливіше. Я чекаю на вас! Уявляєш собі?» - казав Митько. (Підкреслені члени речення: Кликало нас до себе привільне і незалежне життя, кликало і вимахувало привітно рукою, "Ну ж, сміливіше. Я чекаю на вас! Уявляєш собі?" - казав Митько.) 3. Ліс. А в лісі озеро. А на березі Курінь. А в курені – ми. А поруч багаття. І казанок із юшкою. І роби собі, що хочеш. Хоч на голові стій. А кругом – ні душі (Я. Стельмах). (Підкреслені члени речення: Ліс, в лісі озеро, на березі Курінь, в курені – ми, поруч багаття, казанок із юшкою, роби собі, що хочеш, хоч на голові стій, кругом – ні душі.) 4. Море спить. Точнісінько, як людина. Високо здіймає груди, схро-пує сонно, ліниво... Коли море спить, вже ніяка сила його не розбудить. Ліниво похлюпує об камінь хвильками, полощеться тихо, сонно, розніжено (Ю. Збанацький). (Підкреслені члени речення: Море спить, точнісінько, як людина, високо здіймає груди, схро-пує сонно, ліниво, коли море спить, вже ніяка сила його не розбудить, ліниво похлюпує об камінь хвильками, полощеться тихо, сонно, розніжено.) 5. Ох і очеретяна ж річка Оскіл! Ох і рибна ж вона! А яка вода в Оскалі! Лагідна, ласкава, м'яко-шовкова! (Підкреслені члени речення: Ох і очеретяна ж річка Оскіл, Ох і рибна ж вона, А яка вода в Оскалі, Лагідна, ласкава, м'яко-шовкова!)