Question

Твір-роздум на тему "пригода в лісі" твір має бути на 10 речень. допоможіть будь ласка

Answer 1

Ответ:

Пригода в лісі

Коли мені було десять років, ми з моєю сім'єю поїхали до лісу збирати гриби. Коли ми приїхали, почався дощ, і шукати гриби було не зручно. Ми вирішили повернутись до машини, і чекати кінець дощу там. Але коли ми пішли назад, ми заблукали, і не знайшли машину!

Мама була в шоці, а тато думав що ж нам робити. Мій молодший братик дуже маленький, тому він взагалі нічого не розумів. Коли тато вирішив подивитися по картах де ми знаходимось, він помітив, що мобільний зв'язок серед дерев не ловить. Ми дуже переживали.

Але мій маленький братик несподівано показав якийсь напрямок, і від того, що варіантів вже не залишилось, ми пішли туди. на диво, там була наша машина!! Ми дуже вдячні моєму брату, що будучи таким маленьким він зміг нам допомогти. Я його дуже люблю.

Объяснение:

можу трошки помилятися з орфографією і комами, будь ласка, перевіряй мене коли будеш писати.

Answer 2

Ответ: Був прекрасний, сонячний і світлий день . Друзі Сашко і Юрко зібралися в ліс по гриби . Природа вражає красою. Співав соловейко, пахли квіти. Навколо панувала тиша. І враз із кущів хтось вийшов. Хто був справжній ведмідь. Він запросив хлопців на чай. Вони трохи злякалися і здивувалися.

Объяснение:

Answer 3

Пригода в лісі завжди має свою неповторну атмосферу, сповнену таємниць і приголомшливої краси. В один сонячний день я вирішив піти на прогулянку до лісу, щоб насолодитися природою і відпочити від міської суєти. Стежка вела мене глибше в густий ліс, де росли могутні дерева, створюючи мальовничі затінки і таємничі скульптури з сонячних промінів. У цьому лабіринті зелені та тиші здавалося, що час стоїть на місці, а кожен кущ і камінь мають свою історію. Прогулюючись, я раптово зупинився, чувши незвичайний шелест за своєю спиною. Зітхнувши з полегшенням, побачивши просто кролика, який спокійно скакав крізь траву. Продовживши шлях, я зустрів річку, де кришталева вода шурхотіла і ласкаво обливала каміння. Я вирішив зробити невелику зупинку і погратися з водою. Неочікувано для себе, я помітив сліди ведмежих лап на піску поряд з річкою. Моє серце затрепетало, але глибоко в душі я відчував хвилювання і захоплення. Зібравшись зі сміливістю, я вирішив розслідувати цей таємничий слід, сподіваючись зустріти цього неймовірного ведмедя. Продовжуючи свою подорож, я зміг побачити високу вежу, яка гордо співсвітилася серед дерев. Піднявшись на неї, я побачив неймовірний краєвид на безмежний ліс, що тягнувся до горизонту. Серце наповнилося вдячністю за ц