Question

Твір на тему: "Зображення другої світової війни крізь долі дітей і дорослих"​

Answer 1

Ответ:

Існує ціле покоління, чиє дитинство припало на часи Великої Вітчизняної війни. Їх так і називають – діти війни.

Сучасні діти навіть не можуть уявити собі, що таке рости під час війни. Зруйновані будинки та звуки пострілів, повітряна тривога та “похоронки” з фронту. У половини дітей війна відняла батьків, бабусь та дідусів, братиків та сестричок.

Таке горе не порівняти ні з чим.

Замість дитячих пісеньок діти війни чули розриви бомб, замість чистого неба бачили літаки-бомбардувальники. Багато дітей тоді не знали, що таке іграшки.

Дівчатка зберігали як зіницю ока єдину пошарпану ляльку, а хлопчики грали гільзами від гвинтівок та снарядами, що не розірвалися.

Від таких “іграшок” часто траплялося лихо.

Дітям війни рано довелося ставати дорослими. За ними нікому було доглядати. Адже їхні батьки або воювали, або трудилися з ранку до вечора.

Або батьків вже не було…

Часто в 14-15 років діти війни вже починали працювати, як дорослі: на заводах, в полі або в госпіталі. Вони вчилися мужності, витривалості, кмітливості. Таку “дитину війни” письменник М. Вінграновський описав в оповіданні “Первінка”.

Там дванадцятирічний Миколка купляв корову для своєї родини, вів її здалека додому та годував її, як справжній дорослий господар.

Зараз діти війни вже стали бабусями і дідусями. Їх потрібно поважати, адже війна відібрала у них дитинство. Вони впоралися з таким, що нам і не снилося.

Answer 2

Друга світова війна – один з найжахливіших періодів в історії людства. І тим не менш, крізь трагічні події тієї епохи пробиваються історії дітей і дорослих, які дозволяють нам краще розуміти та почувати весь глибокий біль того періоду.

На передньому плані нашої подорожі в минуле – діти. Вони були найбільш беззахисною категорією населення, які попадали під вплив страшних подій тієї війни. Багато дітей втратили своїх батьків, братів чи сестер, стали сиротами та довелося самотужки пробиватися крізь кризу. Ці діти стали свідками жахіття, бачили руйнування, смерть та знущання. Але серед цієї темряви світиться іскра надії. Багато з них знайшли собі справжніх друзів, що разом з ними пройшли через усі негаразди того часу. Вони допомагали одне одному виживати і намагалися забути про страшні події, вигадуючи ігри та фантазії. Ці діти – світлий приклад сили та витримки людського духу, який здатний пережити й найжорстокіші випробування.

Однак, війна не вберегла й дорослих від своїх перевірок. Долі багатьох людей були зламані під тиском страху, втрат та відчаю. Чоловіки й жінки, які здавалося, могли все, змушені були тікати від вогню й смерті, залишаючи свої рідні міста та села. Більшість з них були змушені розлучитися зі своїми сім'ями, ніколи біль