Question

Срочно вставить где епіпет, метафора та порівняня . висока струнка дзвіниця, глибокоока жінка, передосіння золотиста втома полів, сизий від роси горобець.хмари забриніли, мов скрипка, лебеді піднімають руки, наче крила, переді мною, наче хмара.увесь світ тріпоче-міниться, вітряк крилами жадає неба, весело поблискує струг, кожна калюжа тримала в собі клапоть сонця, чоботята пахли морозом, соломою і воском​

Answer 1

Ответ:

1-епітет

2-порівняня

3-метафора

Объяснение:

Answer 2

Висока струнка дзвіниця взірвала тишу своїм голосом, як епіпет, прокликаючи в усіх серцях торжественний трепет. Глибокоока жінка стояла переді мною, мов загадкова заграва, її погляд проникав крізь душу, наче витончена метафора.

Передосіння золотиста втома полів окутувала землю, немов теплий покрив з м'яким переливом, подібна до порівняння. Сизий від роси горобець сидів на гілці, виглядаючи маленьким точковим акцентом у величезній картині природи, що винесло його до рівня образності.

Хмари забриніли, мов скрипка, запускаючи мелодію до небесних висот, а лебеді піднімали руки, наче крила, виражаючи свободу й легкість. Вони стали живими порівняннями, що збагачували мій сприйняття.

Переді мною усе здавалося хмарою, динамічною й непостійною, як метафора життя. Увесь світ тріпоче й міниться, немов відбиваючи удари серця, а весело поблискував струг, змінюючи грубе дерево на шедевр майстерності.

Кожна калюжа тримала в собі клапоть сонця, мов загадкова розповідь, яку можна розгадати лише вглядаючись у її прозорість. Чоботята пахли морозом, соломою і воском, як витвір епітетів, виносячи на поверхню комплексність запахів.

Такими образами, епітетами, метафорами та порівняннями, світ оживав переді мною, надаючи кожному предмету, звуку та запаху особливу силу й красу.