Question

Спишіть речення, розставте пропущені розділові знаки. Підкресліть одиничні дієприслівники чи дієприслівниковий зворот. 1. Світ набравши в моря рівноваги сяє свіжих виповнений сил (О. Довгий).  2. А в небі ніжно обіймаючи принишкле море здіймалася велетенська веселка (В. Канівець).  3. І захолонувши в дивній грації зітхають свіжістю дівочою акації (В. Симоненко).  4. Сонце, цілий день закрите хмарами, надвечір вибилося з своєї неволі і сідаючи за гору обливало червоним світом усе село (Панас Мирний).    5. Матері... Все життя дивляться вони нам услід вирядивши в люди. 6. В тривозі й любові, в замилуванні й надії вдивляються матері в своїх дітей сподіваючись і прагнучи щастя для них.  7. Он лежить розлігшись на всі боки до обрію ця не прочитана ніким книга — степ.  8. Інколи зібравшись громадою ми вирушали в степ. Він завжди манив нас заглядаючи з усіх боків у село і в наші душі (3 те. О. Сизоненка).

Answer 1

Відповідь:

1. Світ, НАБРАВШИ МОРЯ РІВНОВАГИ, сяє, свіжих виповнений сил.

2. А в небі, НІЖНО ОБІЙМАЮЧИ ПРИНИШКЛЕ МoРЕ, здіймалася велетенська веселка.

3. І, ЗАХОЛОНУВШИ В ДИВНІЙ ГРАЦІЇ, зітхають свіжістю дівочою акації.

4. Сонце, цілий день закрите хмарами, надвечір вибилося з своєї неволі і,СІДАЮЧИ ЗА ГОР, обливало червоним світом усе село.

5. Матері... Все життя дивляться вони нам услід, ВИРЯДИВШИ В ЛЮД.

6. В тривозі й любові, в замилуванні й надії вдивляються матері в своїх дітей, СПОДІВАЮЧИСЬ І ПРАГНУЧИ ЩАСТЯ ДЛЯ НИХ.

7.Он лежить, розлігшись НА ВСІ БОКИ ДО ОБРІЮ, ця не прочитана ніким книга - степ.

8. Інколи, ЗІБРАВШИСЬ ГРОМАДОЮ, ми вирушали в степ. Він завжди манив нас, ЗАГЛЯДАЮЧИ З УСІХ БОКІВ У СЕЛО І В НАШІ ДУШІ.

Пояснення: Великими літерами позначено дієприслівниковий зворот, який потрібно підкреслити рискою крапкою (не виходить жирним шрифтом виділити, вибачте). Успіхів

Answer 2

1. Світ, набравши в моря рівноваги, сяє свіжих, виповнений сил (О. Довгий).
2. А в небі, ніжно обіймаючи принишкле море, здіймалася велетенська веселка (В. Канівець).
3. І захолонувши в дивній грації, зітхають свіжістю дівочою акації (В. Симоненко).
4. Сонце, цілий день закрите хмарами, надвечір вибилося з своєї неволі і, сідаючи за гору, обливало червоним світом усе село (Панас Мирний).
5. Матері... Все життя дивляться вони нам услід, вирядивши в люди.
6. В тривозі й любові, в замилуванні й надії, вдивляються матері в своїх дітей, сподіваючись і прагнучи щастя для них.
7. Он лежить розлігшись на всі боки до обрію ця не прочитана ніким книга — степ.
8. Інколи зібравшись громадою, ми вирушали в степ. Він завжди манив нас, заглядаючи з усіх боків у село і в наші душі (3 те. О. Сизоненка).