Вопрос задан 08.06.2023 в 12:34. Предмет Українська мова. Спрашивает Щербакова Соня.

Перепишіть текст, підкресліть однорідні члени речення, розставте розділові знаки. Мене все життя

ваблять і хвилюють зорі — їхня довершена краса і таємнича мінливість і дивовижні розповіді про них. Та й перші спогади мого дитинства починаються з зірок. І тепер проживши піввіку я згадую далеке вечірнє стависько потемнілі в жалобі трави, що завтра стануть снігом, велетенські шоломи копиць останній срібний дзвін коси і перший скрип деркача і соняшник вогнища під косарським таганком і пофоркування невидимих коней, що зайшли в туман, і тонкий посвист дрібних чирят, що струшують зі своїх крилець росу і дитячий схлип річки, у яку на все літо повходили м’ята павині вічка дикі півники та й не журяться а цвітуть собі
0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Никифоров Ваня.

Ответ:

Мене все життя ваблять, і хвилюють зорі — їхня довершена краса, і таємнича

мінливість, і дивовижні розповіді про них. Та й перші спогади мого дитинства,

починаються з зірок. І тепер проживши піввіку, я згадую далеке вечірнє стависько,

потемнілі в жалобі трави, що завтра стануть снігом. Велетенські шоломи копиць,

останній срібний дзвін коси, і перший скрип деркача, і соняшник, вогнища під

косарським таганком, і пофоркування невидимих коней, що зайшли в туман, і

тонкий посвист дрібних чирят, що струшують зі своїх крилець росу, і дитячий схлип

річки, у яку на все літо повходили м’ята, павині вічка, дикі півники, та й не журяться,

а цвітуть собі.

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Мене все життя ваблять і хвилюють зорі — їхня довершена краса і таємнича мінливість і дивовижні розповіді про них. Та й перші спогади мого дитинства починаються з зірок. І тепер, проживши піввіку, я згадую далеке вечірнє стависько: потемнілі в жалобі трави, що завтра стануть снігом, велетенські шоломи копиць, останній срібний дзвін коси і перший скрип деркача, і соняшник вогнища під косарським таганком, і пофоркування невидимих коней, що зайшли в туман, і тонкий посвист дрібних чирят, що струшують зі своїх крилець росу, і дитячий схлип річки, у яку на все літо повходили м’ята, павині вічка, дикі півники, та й не журяться, а цвітуть собі.

0 0

Топ вопросов за вчера в категории Українська мова

Последние заданные вопросы в категории Українська мова

Задать вопрос