Question

Перетворіть складнопідрядні речення на безсполучникові і розставте необхідні розділові знаки. 1. Коли нагадую собі це слово, проймає мене якесь щасливе сподівання, прегарне, а заразом заспокійливе передчуття. 2. Коли почав читати, уступила мені вся кров з лиця. 3. Бо вона знає, що він заступить її родичів і все те, з чим зрослася душею. 4. Мені аж не раз чудно, що вона тим так займається. 5. Знаю лише те одно, що трачу свою останню підпору, заступницю матері моєї і що піді мною провалюється грунт. 6. Мені здавалося, що Ранг і Магура розділені навіки. 7. Будеш іти сім миль і сім годин, найдеш свого судженого. 8. Але вони мусять сміятися, бо настав час сміху і знесилля. 9. Він немов знав, що оце все мусило наступити, бо не дивувався анітрохи

Answer 1

Нагадуючи собі це слово, проходять по мені якесь щасливе сподівання, прегарне, а разом з тим заспокійливе передчуття.

Почавши читати, уступила мені вся кров з лиця.

Вона знає, що він заступить її родичів і все те, з чим зрослася душею, тому...

Мені аж не раз чудно, що вона так займається.

Знаю лише те одне - трачу свою останню підпору, заступницю моєї матері і піді мною провалюється грунт.

Здавалося мені, що Ранг і Магура розділені навіки.

Ідучи сім миль і сім годин, знайдеш свого судженого.

Вони мусять сміятися, бо настав час сміху і знесилля, тож...

Він немов знав, що все це мусило настати, тому не дивувався анітрохи.

Answer 2

1. Коли нагадую собі це слово, проходить мене якесь щасливе сподівання, прегарне, заразом заспокійливе передчуття.
2. Коли почав читати, уступила мені вся кров з лиця.
3. Бо вона знає, що він заступить її родичів і все те, з чим зрослася душею.
4. Мені аж не раз чудно, що вона тим так займається.
5. Знаю лише те одно, що трачу свою останню підпору, заступницю матері моєї, і що піді мною провалюється грунт.
6. Мені здавалося, що Ранг і Магура розділені навіки.
7. Будеш іти сім миль і сім годин, знайдеш свого судженого.
8. Але вони мусять сміятися, бо настав час сміху і знесилля.
9. Він немов знав, що оце все мусило наступити, бо не дивувався анітрохи.