Question

Твір-розповідь про виконання автором улюбленої справи в художньому стилі,ТЕМА: ,,Душу я у вишивку вкладаю,

Answer 1

Ответ:

Вишиванка – найкрасивіший одяг у порівнянні з іншими країнами світу, адже саме вона є оберегом усіх українців і залишається актуальним атрибутом будь-якого гардеробу вже декілька сторічь поспіль. Ще красивіше вишиванка виглядає в той момент, коли ти власноруч вишиваєш певні візерунки, які для тебе символізують щось особливе, які надихають на звершення майбутніх вершин.

Вишиванка настільки стала популярним та патріотичним символом України, що для неї народ навіть придумав свято і цьому є певні пояснення. Ні для кого не секрет, що кожен народ має свої певні особливості та традиції, одяг та аксесуари, тож Україна теж не стоїть осторонь, адже ми маємо незрівняну ні з чим вишиванку, де кожний вишитий хрестик символізує певну подію у нашому житті або нашу мрію.

Із давнього часу, ще за часів Русі можна дізнатись про те, що майже усі жінки вміли вишивати, адже вишивка – це найпопулярніший та найкрасивіший вид мистецтва, а особливо для української культури. Вислів «душу я у вишивку вкладаю», на мою думку, пішов саме тих самих часів, коли дівчата вишивали вишиванки своїм коханим, діткам та родичам. Під час того, коли ви обираєте колір та орнамент, ви обираєте подію чи мрію, із якою воно буде символізуватись. Коли я вперше побачила вишиванку, я була впевнена у тому, що майстрині просто підбирають кольори та орнаменти за власним бажанням і розсудом, але пізніше я відвідала майстер-клас із вишивки рушника і мені пояснили, що кожен колір – це певний символ.

Answer 2

Ответ:

вроде правильно стстсттмтмтмтмтмт

Объяснение:

гы

Answer 3

Душу я у вишивку вкладаю

Повітря пронизане сонячним промінням, коли я сідаю до своєї улюбленої справи - вишивки. Це моє місце, де я знаходжу себе, де душа моя знаходить свій відпочинок і самовираз. Візерунки, що з’являються під моїми руками, – це не просто нитки, а виткана моїми мріями і почуттями картина.

Перші кроки по шляху вишивки я зробила ще дитиною. Мати навчила мене мистецтву передавати свої думки і емоції крізь голку і нитку. Вишивка стала моїм способом виразу, мовою, якою я розмовляю зі світом. І тепер, ставши дорослою, я не можу уявити своє життя без цієї улюбленої справи.

Коли я сідаю до вишивки, час зупиняється. Я закриваю очі і поглинаюся в світ ниток, кольорів і візерунків. Мої руки рухаються автоматично, неначе сама вишивка веде мене, відкриваючи нові відтінки краси. Відчуття ниток, що пливуть між пальцями, ніби проводять елегантний танок, а я тільки слідую за ними.

Мої роботи мають свою душу. Я обираю найтонші нитки, щоб передати найніжніші відчуття. Вишивка стає для мене способом показати свою внутрішню гармонію та красу. Я вкладаю у неї усі свої почуття – радість, смуток, надію. І кожна краплинка мого серця стає невидимим штрихом на полотні.

Часом, коли я дивлюся на свої вишивки, вони здаються мені живими.