Question

Випишіть із речень прислівники, складіть і запишіть із ними зв'язний текст, додавши власні прислівники. Підкресліть синтаксично всі використані прислівники: Видереться хтозна-куди, а ти крутись біля неї потім. Бита дорога послалася вправо. Дуже хочеться додому.

Answer 1

Ответ:

.

Объяснение:

Прислівник "хтозна-куди" у першому реченні вказує на невизначеність напрямку, куди може видертись людина. У другому реченні "вправо" показує, куди саме відбулася пошкоджена дорога. У третьому реченні прислівник "дуже" вказує на ступінь бажання, яке є дуже високим.

Хтозна-куди видереться людина, яка не знає, куди йти і чого хоче. Важливо знайти свій шлях і не крутитись біля невизначеності. Адже якщо ти не визначився з метою, то й дорога може посилатися вправо, а ти будеш йти в зовсім іншому напрямку. Але коли ти знаєш, чого хочеш, то можеш діяти наполегливо і вперто, щоб досягти своєї мети. І тоді, навіть якщо дорога буде битою, дуже хочеться додому, і ти не зупинишся перед труднощами, щоб повернутися додому.

Answer 2

Ответ:

Прислівники, які можна виділити в цих реченнях: хтозна-куди, потім, вправо, дуже.

Коли ми виходимо з дому, часто буває, що "видереться хтозна-куди". Але важливо не забувати про тих, хто з нами, і не залишати їх самі з проблемами. Тож, коли ти бачиш, що твій друг потребує допомоги, не "крутись біля неї потім", а зроби все можливе, щоб допомогти йому.

На наших дорогах багато ям та вибоїн, і не завжди можна вибрати оптимальний шлях. Тож, коли "бита дорога послалася вправо", не забувай, що є інші варіанти, і можливо, доведеться обрати не той, який був запланований.

Але найголове - це бажання повернутись додому. "Дуже хочеться додому", особливо після важкого дня або подорожі. Але не завжди можна одразу повернутись, можливо, доведеться довше затриматись, щоб виконати свої обов'язки або допомогти іншим. Тому важливо мати терпіння та розуміння, що іноді доводиться поступатись своїми бажаннями на користь інших.

Answer 3

Захопивши зелену сумку, я вирушив хтозна-куди, а серце крутилося біля неї потім. Переступаючи через поріг, я побачив, що бита дорога послалася вправо, намагаючись втекти в нікуди. Та мені дуже хочеться додому, до затишного куточка, де співають пташки і пахне весною. Завзято крокуючи, я прагну досягти цілі, переступаючи межі власного комфорту. Мета притягує, як магніт, і хоч нічого не відомо про майбутнє, відвага веде крізь невідомість. Поступово, прислухаючись до власних думок, я рухаюсь вперед, шукаючи дорогу до бажаного дому.