Question

Мислитель XX ст. Мартін Гайдеггер вважав, що совість для людини — це поклик, який примушує її згадати про свою скінченність, інертність і неповторну індивідуальність. Поклик совісті виникає мовчки. Поясніть, як ви це розумієте

Answer 1

Ответ:

Совість _ це самоконторль та вміння брати відповідальність за своі вчинка . Також однією з найважливіших людських чеснот вчені-гуманісти вважали  саме совість. Із цього всого ми можемо зрозуміти, що совість , яка сильно дуже сильно повязана з гуманізмом,  притримується схожих принципів і свідчить про індивідуальність , неповторнісь людини.Тому , якщо у людии є совість ,  велика вірогідність того, що вона дот      тримується цьго вччення ( гуманізму)

     

Объяснение:

Answer 2

Мартін Гайдеггер, німецький філософ XX століття, вніс важливий внесок у розуміння совісті та її ролі в житті людини. Він поглядав на совість як особливий феномен, який відображає глибоку специфіку людського існування.

Згідно з Гайдеггером, совість є покликом, який примушує людину звертати увагу на свою скінченність, інертність та неповторну індивідуальність. Розглянемо ці поняття більш детально:

1. Скінченність: Гайдеггер стверджував, що совість нагадує людині про її обмеженість і тимчасовість в світі. Людина завжди свідома того, що її життя має обмежений строк, і ця свідомість формує її взаємодію зі світом навколо неї.

2. Інертність: Совість також допомагає людині розуміти свою інертність, тобто той факт, що вона не завжди діє та не завжди приймає активну позицію. Людина може бути апатичною або бездіяльною, і совість нагадує їй про необхідність діяти та бути відповідальною за свої дії.

3. Неповторність індивідуальності: Гайдеггер підкреслював, що совість також допомагає людині розуміти свою унікальність і неповторність. Кожна людина має своє власне індивідуальне буття, і совість спонукає її розкривати цю унікальність у своїх діях та взаємодії з іншими.

Гайдеггер також зауважував, що поклик совісті виникає мовчки, тобто він не є голосом чи якимось конкретним словом. Він сприймається на рівні глибокого внутрішнього переживання і вимагає від людини самопроникнення та саморефлексії. Совість може "говорити" через почуття вини, страху або невпевненості, але вона завжди спонукає людину до роздумів про її місце у світі та її ставлення до інших.

Узагальнюючи, Гайдеггер розглядав совість як ключовий аспект людського існування, який нагадує про скінченність, інертність та неповторну індивідуальність кожної людини і спонукає до саморефлексії та відповідальності за власні дії.