Question

создайте собственный художественный текст, в котором изобразите характер (отдельные черты) близкого человека, преимущественно показывая его действия, жесты и позы. в качестве образца используйте фрагмент из «тараса бульбы» н.в.гоголя.​

Answer 1

Тарас Бульба” характеристика Тараса Тарас Бульба – головний герой однойменної повісті М. В. Гоголя, козацький полковник, хоробрий воїн, батько Остапа й Андрія. Це дуже вольова людина, вірою і правдою захищає свою вітчизну і релігію. Він був одним з корінних козацьких полковників старого гарту. Відрізнявся грубою прямотою і суворою вдачею. Незважаючи на свій похилий вік, він був досить сильний фізично і морально. Для цього героя важливо бути захисником, воїном, вірним товаришем і патріотом. Тому дружина майже його не бачила, хіба що два-три дні на рік. Сім’я для нього на другому плані, хоча виховання та освіта дітей були дуже важливими. Обидва сини, Остап і Андрій, були відправлені на навчання до Києва. Після повернення він вирішив їх навчити школі життя і сам відвіз в Запоріжжі, де вони пішли війною на поляків. Він вважав, що «нет лучшей науки для молодого человека, как Запорожская Сечь». В ході битви з поляками, стало очевидно, що молодший син Андрій здатний відректися від усіх заради любові до жінки. Не пробачивши йому слабкості, боягузтва і зради, Тарас Бульба власноруч його вбив, навіть не поховавши. А заради старшого сина, який був справжнім воїном, і сміливо боровся за батьківщину, він готовий був на все. Але доля виявилася жорстока до старого козака і відняла у нього і Остапа. Той був полонений і страчений у Варшаві. Тарас Бульба був присутній при страті сина і нічого не зміг вдіяти. В кінці повісті військо польського гетьмана Миколи Полоцького наздогнало і Тараса. Він був прив’язаний залізним ланцюгом до дерева і спалений. Останні миті життя самого Тараса сповнені героїзму і самовідданої любові до товаришів по зброї. Тарас не думав про свою швидку і болісну смерть, не відчував болю в палаючих ногах. Він був сповнений бажання виручити своїх відважних соратників, які потрапили в біду, він допоміг їм врятуватися, сподіваючись на те, що друзі його продовжать святу справу, на яку він життя своє поклав. Безсумнівно, Тарас Бульба був героєм свого часу. Зображуючи його, автор використовував події з життя інших видатних командирів і отаманів.

Answer 2

На закате летних дней, когда золотистые лучи солнца играли среди золотых колосьев, по полям шагал Андрей. Этот человек, подобно хранимой в тайне реликвии, носил в себе доброту, что сверкала в его глазах, словно ясный поток воды. Ни одно существо не могло устоять перед его улыбкой, которая расцветала на его лице, словно цветущая роза в саду.

Андрей был мастером молчания. Его слова были редки и взвешенны, как драгоценные камни, которые он вынимал из глубин своего размышления. Он не нуждался в лишних фразах, чтобы выразить свою заботу о других. Его руки говорили за него — они были готовы помочь, поддержать, построить. С каждым жестом он вкладывал частичку своей доброты в окружающий мир.

Вечерами, когда солнце клонилось к горизонту, Андрей любил сидеть на веранде, скрещивая руки на груди и приподнимая брови, вглядываясь в даль. Его поза казалась умиротворенной, словно он общался с природой на языке тишины. Его взгляд метался по горизонту, словно он искал ответы на невидимые вопросы, что летали в воздухе.

Однажды, под дождем, Андрей оказался в поле, заблудившись среди мокрых дорожек. Он встал, слегка прислонившись к старому дереву, и потянулся к небу. В этот момент его действия словно стали частью природы — он стал собой во всех элементах окружающей среды. Его жест был позой благодарности, покорности перед природой, которая даровала ему этот дождь, этот мир.

Таким образом, Андрей был человеком, слившимся с природой своими жестами, позами и добротой. Его действия были отражением его внутренней гармонии и уважения к миру вокруг него.