Question

Письмовий розбір іменника дух

Answer 1

ЧИШИРЧИК УРБАЙДЕН ???!?!?

Answer 2

2 приголосних 1 голосна 3 звука

Answer 3

Письмовий розбір іменника "дух" можна провести таким чином:

1. Лексичне значення: "дух" - це іменник, який вказує на рухливий або нерухомий об'єкт, що відноситься до дихання, або на безматеріальну сутність, яка може бути пов'язана з емоціями, характером, атмосферою тощо.

2. Граматичні ознаки:

   • Рід: Чоловічий (дух - чоловічий рід).
   • Відмінок: Називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий (залежить від контексту і вживання іменника).

3. Число: Одинство (дух - однина), множина (духи - множина).

4. Вид іменника: Неозначений (дух) та визначений (дух, духа) види.

5. Способи вживання:

   • Як підмет речення: Дух відійшов.
   • Як додаток до дієслова: Вітер духає.
   • Як підмет для питань "хто?" або "що?": Хто духає? Що духає?
   • Як обставина: Вона спокійно, з легкістю працює, не втрачаючи духу.
   • Як іменник у множині може вказувати на спільноту або групу осіб: Духи війни.

6. Споріднені слова: Духовний, духманість, духмяний, душа, душити, дихання.

7. Фразеологізми:

   • Видихнути душу - померти.
   • Взяти в долоні (свої) дух - одужати від втоми чи хвороби.

8. Значення в різних контекстах може варіюватися. Наприклад, "дух" може вказувати на буквальне дихання або на атмосферу чи настрій. Також, в релігійному контексті "дух" може вказувати на безсмертну душу людини або на Божу сутність.

Цей аналіз іменника "дух" допомагає зрозуміти його основні граматичні та семантичні характеристики та способи вживання в різних контекстах.