Question

Твір казка про чарівне зілля

Answer 1

Улянка любила цю галявину. Вона була як райдужне око старого лісу, як зелене кругле озерце, як жива парасолька, виткана з мільйонів пелюсток. Рослини тут навзаводи пнулися до сонця. І всіх перемагав петрів батіг, він із високої гнучкої стеблини озирав галявину блакитними жаринами своїх квітів. За ним поспішали смутні лілові дзвоники, а за дзвониками пнулися вгору білі парасольки деревію та вінички блідо-рожевої материнки.Тут Улянці завжди пригадується дідова казка. Є в лісі найглухіший з усіх закуток. Захований він від звірів і від людей. Залетить туди часом зозуля і, налякана завороженою тишею, відразу поспішає геть. Тільки їжаки, як смеркне, перекочуються там таємничими клубками. А ще під чорним каменем живе старий вуж. Він такий старий, що жовтогарячі цятки на лакованій голові вицвіли й стали білими, як кружальця з березової кори.У тому закутку, схилившись над ручаєм, цвіте полум'яна квітка. Це чарівне Чарнамай-зілля.Кажуть, жив тут колись дід Чарнамай. Усі звірі, птахи, усі лісові гади були в нього на послузі, бо знав він віще слово. Вовки приносили йому м'ясо вепра, птахи збирали найкращу полуницю, вужі, гадюки й ящірки діставали духмяні й ніжні гриби, які ростуть під землею і ніколи не показуються на денне світло.Коли дожив дід до півтораста років, прийшла й до нього смерть.І ось у тих місцях, де жив колись старий Чарнамай, виросло над ручаєм товсте м'ясисте стебло, а на ньому розцвіла червона, гаряча, як вогонь, квітка. Ніхто ще її не бачив ніколи. А хто знайде її та зірве, той ніколи, скільки житиме, не буде сиротою. Кожна стрічна жінка буде йому матір'ю, кожний чоловік — батьком, юнак — братом, а дівчина — сестрою. У кожній сім'ї стане він рідним, серед усього народу — улюбленим сином. Як ітиме він глухою пущею — розступиться пуща, шлях широкий проляже. Як ітиме через болото — висохне твань, ствердне трясовина. А все через те, що знатиме він віще слово.Ось іде Улянка лісом. Аж ось такі пішли яри та стрімкі кручі, уже ні стежки, ні голосу людського...Уже й птахи затихли. І дерева почали зустрічатись незвичайні.Ось береза як береза, а тільки покручена, наче в тузі заломила білі свої руки. Дуб як дуб, а тільки низенький, кривобокий, мов приплюснула його зверху чиясь дужа долоня. Терни кущавляться, як колюча борода, гриби з тарілку завбільшки мов стежать за кожним кроком дівчини, і зеленими важкими краплинами капає з них отрута.Як проповз між дерев старий вуж з руку завтовшки, зупинилась Улянка — йти далі чи назад повернутися?Глянула — і серце зайшлося: зовсім близько під кручею ручай дзвенить, і над ним схилилась червона вогненна квітка з ясним, як шматочок неба, сердечком усередині. «Чарнамай-зілля!» — шепоче Улянка. Кинулась уперед, простягла руку.

Answer 2

Твір: Казка про чарівне зілля

Одного разу в далекій країні жив маленький хлопчик на ім'я Петрик. Він був дуже цікавим та допитливим хлопчиком, який завжди шукав нові пригоди. Одного дня, під час своїх блукань по лісу, Петрик натрапив на старого чарівника.

Старий чарівник був дуже доброзичливим і вирішив допомогти Петрикові. Він розповів хлопчикові про чарівне зілля, яке могло здійснювати будь-яке бажання. Чарівник сказав, що зілля можна знайти на вершині високої гори, але шлях туди був небезпечним і повний випробувань.

Петрик вирішив підкорити гору і знайти чарівне зілля. Він зібрався зі своїми найкращими друзями - котом Мурком та песиком Барбосом. Разом вони вирушили у важкий подорож.

Шлях до вершини гори був довгим і складним. Петрик, Мурко і Барбос зустріли багато перешкод, але вони не здавалися. Вони допомагали один одному і разом подолали всі труднощі.

Після довгих зусиль, вони нарешті дісталися вершини гори. Там, серед квітів і трав, вони знайшли чарівне зілля. Петрик взяв його у свої руки і відчув, як його серце наповнилося радістю.

Повертаючись додому, Петрик подумав, яке бажання виконати. Він роздумував про те, що може змінити світ на краще. Нарешті, він вирішив, що його бажанням буде мир у всьому світі.

Петрик повернувся до старого чарівника і розповів про своє бажання. Чарівник посміхнувся і сказав, що Петрик зробив правильний вибір. Він додав, що чарівне зілля виконає його бажання, але важливо, щоб люди самі працювали над збереженням миру.

Петрик повернувся додому зі своїми друзями і розповів всім про свою пригоду. Він навчився цінувати дружбу, взаємодопомогу та мир у світі.

Заключення

Ця казка про чарівне зілля нагадує нам, що ми можемо змінити світ на краще, працюючи разом і допомагаючи один одному. Важливо пам'ятати, що мир у світі залежить від нас самих, і ми повинні робити все можливе, щоб зберегти його.

Джерела: -(https://example.com) - ' , | enotbook' -(https://example.com) - ' ' -(https://example.com) - ' ...' -(https://example.com) - '. ' -(https://example.com) - ' .' -(https://example.com) - ' () - - Dovidka ...' -(https://example.com) - ' ' -(https://example.com) - 'ii i i ...' -(https://example.com) - ' ...' -(https://example.com) - ' . '