Question

Чим відрізняється камерно інструментальна музика вид симфонічної

Answer 1

Ответ:

У першій половині XX ст. форму­ються два основні напрями україн­ського симфонізму: лірико-епічний і конфліктно-драматичний. Яскраве втілення вони знайшли у творчості учнів школи Рейнгольда Глієра - Л. Ревуцького (Друга симфонія у трьох час­тинах) і Б. Лятошинського. Принципи симфонічної поемності розвиваються в музиці С. Людкевича, зокрема у фантазії-поемі «Веснянки» та «Галицькій рапсодії» - музичній пам'ятці січовим стрільцям. Чимало творів для духово­го оркестру патріотичного звучання для цих оборонців української держав­ності написав Я. Ярославенко (на­приклад, «Марш січовиків»).

Вагому симфонічну спадщину зали­шив видатний композитор Б. Лятошинський. Непересічне значення в іс­торії української музичної культури сучасності мала його Третя симфонія (1955). У ній із філософською глиби­ною і композиторською майстерністю втілено тему війни і миру через кон­фліктне зіткнення двох антагоністич­них образних сфер: зла, насильства (перша тема) і гуманності, людяності (друга, журлива тема). У чотирьох частинах симфонії основні музичні те-ми-образи розвиваються і зазнають ін­тонаційно-образного перетворення. Велична й урочиста кінцівка твору символізує перемогу добра над злом.

У 60-80-х роках формуються неофольклорний (М. Скорик, Л. Грабовський, Л. Дичко, Є. Станкович) та неокласичний (Є. Станкович, В. Сильвестров, В. Бібік) напрями симфоніч­ної творчості. Поєднання самобутніх взірців гуцульського фольклору із су­часними виразовими засобами - ха­рактерна ознака симфонічного стилю Мирослава Скорика. Наприклад, у «Карпатському концерті» та циклі «Гуцульський триптих» він оркестро­вими засобами відтворює звучання на­родних інструментів Карпатського ре­гіону - трембіти, флояри, цимбалів. Водночас використовує сонорні ком­плекси та інші прийоми сучасної се­рійної техніки. Такий синтез надає музичній мові композитора самобут­нього і неповторного забарвлення.

Значним досягненням української симфонічної музики стали програмні «Симфонічні фрески» Л. Грабовського за мотивами малюнків Б. Пророкова «Це не повинно повторитися», в яких втілено ідею протесту проти війни.

Answer 2

Камерно-інструментальна музика і вид симфонічної музики відрізняються як за своїми основними характеристиками, так і за використанням інструментів та розмірності ансамблю.

Камерно-інструментальна музика: - Основна розмірність камерно-інструментальної музики — невеликі ансамблі, зазвичай від 2 до 9 музикантів. Це можуть бути тріо (скрипка, віолончель, фортепіано), квартет (два скрипки, віола, віолончель), квінтет (два скрипки, віола, віолончель, контрабас) та інші комбінації інструментів. - Головна мета камерно-інструментальної музики — передати почуття та настрій, а не створити масштабну симфонію. - Камерна музика зазвичай виконується в невеликих залах або камерних концертних зали, де можна насолодитися ближчим звуком і взаємодією музикантів.

Симфонічна музика: - Симфонічна музика має більші розміри і використовує великі ансамблі, такі як симфонічний оркестр. У симфонічному оркестрі може бути до 100 музикантів, включаючи духові, струнні, духові та ударні інструменти. - Головна мета симфонічної музики — створення великих музичних епопей та панорамних образів. Вона часто характеризується широкими динамічними контрастами і багатоголосними темами. - Симфонічна музика виконується в великих концертних залах та оперних театрах, що дає змогу насолодитися потужним звучанням симфонічного оркестру і високою якістю виконання.

Отже, головна різниця між камерно-інструментальною музикою і симфонічною музикою полягає в розмірності ансамблю, використанні інструментів та поставлених завданнях. Камерно-інструментальна музика спрямована на передавання почуттів та настрою в невеликому ансамблі, тоді як симфонічна музика створює великі й епічні образи у великому симфонічному оркестрі.