Question

На початку навчального року класний керівник Олексій Миколайович проводив збори учнів свого 9-го класу. Розглядали питання: обрання органів самоврядування (старосту, його заступника, відповідальних за певні ділянки роботи). Уже протягом двох років старостою класу була відмінниця Оксана Т. О.М. хотів, аби й надалі вона залишалася старостою: добре вчиться, наполеглива, хоча й гордовита, груба з товаришами. У ході процедури виборів (вони про­ходили на демократичних засадах) школярі не погоджувалися з пропозицією класного керівника. Більшість відстоювала кандидатуру Дмитра Я. Хоча і вчиться не дуже добре, але виявляє самостійність, товариський, урівноважений, господарник з батька-матері, відвертий з учителями і учнями, хороший спортсмен. Суперечка затяглася надовго. Класний керівник не хотів поступатися своїми намірами. Так цього дня і не вдалося обрати органи самоврядування. Чому класний керівник наразився на опір вихованців? На якій стадії розвитку, на ваш погляд, перебуває колектив цього класу? Як би діяли ви у цій ситуації? Які чинники необхідно враховувати у разі розв'язання завдання обрання органів самоврядування?

Answer 1

Ответ:

Класний керівник Олексій Миколайович наразився на опір вихованців через різницю у їхніх критеріях вибору старости. Він бачив в Оксані Т. відмінницю, яка добре вчиться і має наполегливість, але має недоліки в спілкуванні з товаришами. З іншого боку, більшість учнів віддали перевагу Дмитру Я., оцінюючи його за самостійність, товариськість, урівноваженість і відвертість.

Класний керівник на цій стадії розвитку колективу стикається з конфліктом між різними ідеями і цінностями, які визначають вибір старости. Клас може перебувати на стадії формування групової ідентичності, де учні починають виявляти свої власні погляди і ставлення до лідерства.

У цій ситуації важливо було б враховувати думку більшості учнів і дотримуватися демократичних засад обрання старости. Класний керівник міг би спробувати провести обговорення та голосування, дати учням можливість аргументувати свої вибори і визначити, хто має більше підтримки в класі.

При розв'язанні завдання обрання органів самоврядування важливо враховувати думку учнів, їхні вподобання, якості і здібності, а також сприймати відкритий діалог і співпрацю з колективом.

Объяснение:

Answer 2

Класний керівник, Олексій Миколайович, зіткнувся з опором вихованців через незгоду щодо вибору старостою класу. В мотивації учнів можна виділити декілька факторів:

1. Емоційність. Учні мають емоційний зв'язок із Оксаною, оскільки вона вже була старостою протягом двох років. Вони можуть мати симпатію до неї і бажати її продовження на цій посаді.

2. Конфліктність. Оксана може мати яку-небудь конфліктну поведінку, наприклад, гордість і грубість з товаришами. Тому, вихованці можуть хотіти змінити старосту на кандидатуру Дмитра, який проявляє себе як самостійний, комунікабельний, збалансований і гарний спортсмен.

Колектив цього класу, на мій погляд, знаходиться на стадії формування. Вихованці активно проявляють свою волю, свої погляди і спробують вибрати лідера, якого вони себе бачать. Однак, виявляються дві різні кандидатури, що свідчить про наявність думок і поглядів різних учнів. Суперечка, яка затягується, свідчить про недостатню досконалість комунікації між класним керівником та учнями.

У даній ситуації я би діяв наступним чином:

1. Діалог. Важливо відряджати зустрічі з учнями, окремо з Оксаною та Дмитром, щоб дізнатися їхні погляди, прослухати їхні аргументи, а також висловити свої. Обговорити, які вимоги повинні бути до старости.

2. Голосування. На наступних зборах підтримати голосуванням ім'я старости. Важливо підкреслити вагомість кожного голосу та підрахувати голоси учнів.

3. Збереження демократії. Незалежно від результатів голосування, нагадати учням про значущість демократичних процедур та уміння поважати різні думки і вибір колективу.

При розв'язанні завдання обрання органів самоврядування необхідно враховувати наступні чинники:

1. Компетентність. Кандидат повинен мати достатні знання і навички для виконання своїх обов'язків.

2. Лідерство. Важливо, щоб кандидат мав вміння стимулювати та організовувати колектив, знаходити компроміси і розв'язувати конфлікти.

3. Зацікавленість. Кандидат повинен проявляти інтерес до класної спільноти, бути відповідальним за свої обов'язки та мати бажання зробити позитивні зміни.

4. Підтримка батьків. Варто брати до уваги думки батьків стосовно кандидатури, оскільки вони можуть мати визначний вплив на учнів.

5. Прозорість. Необхідно створити прозорі умови для виборів, де учні можуть надати свої голоси або висловити свої думки щодо кандидатів.

Враховуючи ці чинники, класний керівник може розробити процедуру обрання органів самоврядування, що буде відповідати особливостям та потребам конкретного класу.