Question

Чи можна бути морально досконалим? дайте розгорнуту відповідь ​

Answer 1

Досконалість являє собою завершеність, закінченість, повнота чогось, вищий ступінь розвитку. Вона виникає на основі ідеї поставленої мети.

Мораль — це поведінка, котра наповнює життя сенсом, змістом та рівновагою. Слідувати моралі — означає вести себе правильно в будь-якій ситуації. Це дозволяє покращити свої фізичні, емоційні, психічні та духовні якості.

Досягнення досконалості може комусь здатися важким або майже неможливим завданням. Корисно глянути на це не так серйозно, і не відноситися до цього досить строго. Варто зосередитися на самому процесі, аніж на результаті.

Етика розкриває поняття про моральну доскональність та шляхи її досягнення для людини. Досконалість розкриває сутність морального ідеалу.

Ідеал – це вища мета прагнень людини. Ідеал має багатозначне поняття. Ідеальною людиною, вважають ту, яка є довершеною, позбавленою вад, наприклад, та яка має ідеальні форми, бездоганний зовнішній вигляд, її манери спілкування дозволять швидко виходити з конфліктних ситуацій.

Моральний ідеал – універсальний зразок високоморальної особистості, яка володіє усіма відомими якостями, кожна з яких досконала. Він ґрунтується на усьому кращому, що є в моралі, поєднує образ ідеальної особистості, на яку потрібно рівнятися.

В філософії існує проблема співвідношення морального ідеалу з реальністю. В теперішньому суспільстві, моральний ідеал належить до сфери майбутнього, його об’єктивно не існує, принаймні зараз. Майже неможливо бути морально досконалим, оскільки людина ігнорує моральні цінності, що нав’язує їй суспільство.

Моральний ідеал орієнтується на людину, що прагне до самовдосконалення. Завдяки цьому людина може оцінювати свою поведінку та поведінку інших. Для того, щоб людина могла себе самовдосконалювати, вона повинна створити свій моральний ідеал, який би допоміг їй орієнтуватися у світі моральних цінностей, сприяв би зміцненню її сил, необхідних для реалізації. Це є нескінченний процес пошуку досконалості.

Велике значення для людини є освіта, що дає їй можливість розвитку інтелекту, фізичної досконалості та вихованню в ній моральних якостей. Тому що освічена людина – ідеал для всіх. Щоб вдосконалити себе, людина потрібна займатися самовихованням. Це систематична робота над собою, над своїм вихованням, та вдосконаленням своєї особистості.

Людина формує власний ідеал як уявлення про ті чи інші моральні якості, які необхідні для її щастя. З кожним днем ми вдосконалюємо себе, робимо вчинки, обмірковуємо дії, передбачаємо наслідки своїх дій – це власне і є моральний ідеал, де ми вчимося вчиняти так або інакше, порівнюючи та оцінюючи себе, прагнення стати кращими. Щоб наблизитися до власного ідеалу потрібно пізнати себе, визначити свої позитивні якості, а також і негативні, що перешкоджають для досягнення мети. Тільки так можна зрозуміти, що потрібно людині вдосконалити і від чого позбутися.

Буває так, що людина прагне бути ідеальною у всьому, що вдається до пошуку собі подібного ідеалу серед оточення. Наприклад, дитина, яка навчається в школі, знаходить собі ідеал, так скажімо приклад наслідування, вчительку, яка є вродливою, має гарні манери поведінки, не свариться. Дитина в її оточені змінює поведінку на кращу. Вчитель є ідеалом досконалості для дітей. Але на жаль, таке ставлення є ідеалізованим.

Слід пам’ятати, що ідеалізуючи когось, існує ризик розчаруватися, коли раптом виявиться, що ідеальна нам людина не є такою ідеальною, як нам здалося. В нашому випадку, дитина зможе втратити інтерес до навчання, змінитися поведінка на гіршу, що може призвести до негативних наслідків. Тому варто навчитися відрізняти ідеал від кумира. Кумир – це той, хто є предметом захоплення. Кумир, на відмінну від ідеалу, є примарним явищем, не гідний наслідуванню. Коли людина знаходить собі кумира і присвячує йому своє життя, це стає небезпечно для суспільства. При цьому людина може втратити реальні якості та риси. В суспільстві, де немає моральних орієнтирів та зразків для наслідування – просто приречене на загибель.

Людина не може існувати без ідеалів. Вони виступають в усіх галузях суспільного життя людини – в соціальній, політичній, моральній, естетичній та ін. На жаль, сьогодні у більшості людей переважають не моральні ідеали, а матеріальні. Це затьмарює все моральне та духовне.

Моральна досконалість виникає на підґрунті підсвідомості власної недосконалості. Парадокс досконалості заключається в тому,що чим морально досконала особистість, тим сильніше його свідомість власної порочності. В даному випадку рух вгору виявляється одночасно падінням вниз. Ці два процеси пов’язані між собою настільки нерозривно, що саме почуття незадоволеності собою, постійне, щире і дієве усвідомлення людської порочності в своєму власному обличчі вважається одним з безпомилкових і індикаторів морального досконалості індивіда.

Answer 2

Питання про можливість бути морально досконалим є складним і філософським. Існує безліч підходів та поглядів на це питання, і вони можуть суттєво відрізнятися в залежності від філософської концепції. Давайте розглянемо декілька підходів до цього питання. 1. **Етичні теорії**: Різні етичні теорії мають різний погляд на моральну досконалість. Наприклад, консеквентіалізм (утилітаризм) вважає, що моральна досконалість полягає в максимізації загального щастя. За цим підходом, моральна досконалість можлива, якщо людина діє так, щоб забезпечити найбільше щастя для найбільшої кількості людей. Інші теорії, такі як деонтологія, можуть мати інші критерії для моральної досконалості. 2. **Психологічний підхід**: З психологічної точки зору, бути морально досконалим може бути важко через внутрішні конфлікти, суперечності та людські слабкості. Проте розвиток моральних якостей та виховання можуть допомогти покращити моральний характер. 3. **Релігійний погляд**: Багато релігій вірять в можливість досягнення моральної досконалості через дотримання моральних принципів, які встановлюються богами або в священних текстах. З цієї точки зору, дотримання цих принципів може призвести до досягнення моральної досконалості. 4. **Філософський септицизм**: Існує філософська позиція, яка заперечує можливість повноцінної моральної досконалості. Скептики можуть аргументувати, що не існує абсолютних моральних норм, і, отже, немає якогось ідеалу моральної досконалості. Враховуючи ці різні підходи, можна сказати, що ідея моральної досконалості неоднозначна і залежить від індивідуальних переконань, культурного контексту і філософських поглядів. Багато людей прагнуть досягти моральної досконалості через саморозвиток, самоаналіз і вдосконалення своїх моральних цінностей та дій. Однак, чи можливо досягнути абсолютної моральної досконалості, залишається предметом філософського дискусії і особистих переконань.