Question

Напишіть короткий переказ оповідання «кам‘яний суп» будь-ласка буду дуже вдячна!!! Будь-ласка

Answer 1

Ответ:

Модерна доба привчила нас бачити в історії насамперед «історію народів», «історію націй». Натомість в ранньому середньовіччі ніяких «національних держав» не існувало. І політична воля, спритність, а іноді і навіть хитрість володарів часто були куди вагомішим фактором державотворення, а не доволі ефемерне як на ті часи народне волевиявлення.

Объяснение:

Звісно, самі ці володарі не були "людьми без роду і племені". Проте часто-густо одноплемінники володаря складали хоч активну, але меншість серед його мешканців країни.

І, щоб зміцнити свою державу та утвердити її в колі сусідів, монархи – охоче чи не дуже – сприймали мову, релігію, культуру підкорених народів, насамперед тих, які знаходилися на вищому щаблі цивілізаційного розвитку.

В деяких випадках це, звісно, призводило до того, що одноплемінники володарів зрештою "розчинялися" серед упосліджених, але чисельніших їхніх підданих.

Але тоді, коли "перевдягання" дозволяло меншості набути досвід і навчитися керувати державою, вона досить швидко перетворювалася на більшість і перевершувала здобутки "вчителів".

Яскравим прикладом такого "конструювання державності", є історія Мьянми, або ж, як звикли називати цю державу у світі з колоніальної доби, Бірми. Варто зауважити, що бірманці не лише не складали більшості в населеній ними країні, а й не були у ній першопоселенцями.

Племена мьянма (такою насправді є самоназва цього народу – О.М.) з'явилися в країні не раніше IX сторіччя. І потрапили до неї разом з вояками володаря сусідньої держави Наньчжао, яка в ранньому середньовіччі обіймала територію теперішньої китайської провінції Сичуань.

У кількох війнах армія Наньчжао розгромила місцеву державу Шрікшетра, населену спорідненим із бірманцями, але все ж таки окремим народом п'ю. Столиця Шрікшетри Тарекітара була спалена, а її мешканців обернули на рабів і переселили до Наньчжао як звичайну військову здобич. Розорені і знелюднені були й сусідні області. До них і посунули переселенці з півночі.

Серед мігрантів були, зокрема, й племена мьянма. Вони заселили багату на родючі ґрунти долину Чауси та деякі сусідні землі. З часом бірманці поширили свій вплив і далі на захід, зокрема й на Паган (або ж за прийнятою нині транскрипцією Баган – О.М.) – фортецю, збудовану володарями Наньчжао для контролю над середньою течією найбільшої бірманської річки Іраваді.

Втім, на той час загарбники-наньчжао вже залишили непривітні для них південні краї і повернулися до своїх гір.

Answer 2

Одного разу в маленькому селі жив дуже бідний чоловік, який мав велику сім'ю. Вони майже не мали що їсти, і біднота стала все більш важкою.

В один холодний зимовий день, коли всі голодували, чоловік знайшов камінь на дорозі. Він вирішив використати його для того, щоб зігрітися і приготувати щось на їжу. Чоловік взяв камінь і поклав його у великий казан на вогонь.

Перехожі, які проходили повз, бачили, що він готує щось з цим каменем. Вони здивувалися і запитали чоловіка, що він робить. Чоловік пояснив, що готує кам'яний суп, який буде дуже смачним і ситним. Перехожі не розуміли, як можна приготувати їжу з каменя, але були зацікавлені і запитали, чи можуть допомогти.

Чоловік згодився, і кожен з них приніс щось маленьке для додавання до супу. Один приніс картоплю, інший - моркву, третій - цибулю, і так далі. Усі разом вони додали свої інгредієнти до казана з каменем, і суп почав варитися на вогні.

Коли суп був готовий, всі перехожі та сім'я чоловіка збились навколо казана. Вони поділилися супом і всі спробували його. Виявилося, що цей суп був неймовірно смачним і ситним. Всі почувалися ситими і задоволеними, хоча суп містив лише камінь і дещо додаткових інгредієнтів.

Ця історія показує, що коли люди об'єднуються та допомагають один одному, навіть наймаленькі речі можуть перетворитися на щось велике й значуще.