Question

Написати твір на тему *Притча,яка мені найбільше запам*яталась*Християнська етика 6клас

Answer 1

Ответ:

Про Мойсея

Одному ізраїльському подружжю Господь подарував сина. Щоб дитина не потрапила до рук злих єгиптян, мати спочатку ховала її, а потім змушена була сплести кошика, покласти туди немовля й пустити в річку. За тим, куди попливе кошик, стежила її дочка. Кошик пристав до берега, де купалася царська донька. Добрій царівні стало жаль хлопчика, і вона взяла його. А тут підійшла дівчинка й сказала, що може знайти годувальницю для дитяти. І привела свою матір. Царівна наказала жінці взяти дитину, вигодувати її, а як та виросте, привести до неї. Мати дуже зраділа — тепер її сину ніщо не загрожує. Коли хлопчик підріс, його відвели до царівни, і та полюбила його, як рідного, назвала Мойсеєм ("той, кого дістали з води, з кошика"), багато чого навчила, тому він виріс розумною людиною.

Якось Мойсей, побачивши, що єгиптянин немилосердно б’є робітника-єврея, заступився за бідолашного, при цьому вбив наглядача. Про це дізнався фараон — і Мойсееві довелося тікати. У чужій землі він заступився за дочок тамтешнього священика, потім одружився з однією із них

Якось Мойсей, випасаючи овець, побачив кущ, що горів і не згорав, потім почув голос Господа, який наказав йому вивести ізраїльтян із неволі. Мойсей сказав, що люди можуть йому не повірити. Тоді Господь перетворив його жезл на змію, зі здорової руки зробив хвору і навпаки, воду обернув на кров і сказав, що Мойсей може показати ці чудеса ізраїльтянам, щоб ті повірили йому як посланцеві Божому.

Сорок років Божий обранець вів через пустелі свій народ до землі обітованої. За цей час багато ізраїльтян зневірилися, стали нарікати й лаяти Мойсея. Коли мандрівники підійшли до гори Сінаю, то Господь передав Мойсею десять своїх заповідей, записаних на кам’яних дошках, щоб він розповів про них народові.

Answer 2

Заголовок: Перлина премудрості: Притча про доброту серця

У селищі, оточеному зеленими полями і квітучими садами, жив один чоловік на ім'я Матвій. Він служив селянам своїми талантами столяра, творячи чудові меблі та інші вироби. Матвій був дуже обдарований, і його роботи швидко знаходили популярність серед людей.

Одного дня до Матвія прийшов молодий хлопець на ім'я Іванко. Він був бідний та бездомний, але його очі світилися теплом і добротою. "Господиню, ось вам мої останні гроші", - сказав Іванко, витягаючи зі своєї кишені кілька монет. "Будь ласка, зробіть мені дерев'яну ложку, яку я подарую своїй хворій матусі. Вона дуже любить ручну роботу".

Матвій прийняв гроші й пообіцяв зробити ложку. Та, побачивши доброту у хлопця, він вирішив подарувати йому не лише ложку, а й стіл із вишуканими різьбленнями. Іванко був дуже вдячний та вражений таким великодушним подарунком.

З часом Іванко став щасливим і відомим ремісником, а його роботи приносили радість та користь людям. Він завжди пам'ятав про доброту Матвія та намагався наслідувати його приклад. Іванко допомагав бідним, пораненим та потребуючим, даруючи їм свої вироби та своїм часом.

Матвій теж продовжував працювати з іскренньою любов'ю до ремесла та спілкування зі своїми клієнтами. Він не забував про те, як Іванко одного разу допоміг йому побачити доброту в серцях інших.

Пройшло багато років, і під час своєї останньої розмови Матвій сказав Іванкові: "Ти, хлопче, навчив мене найважливішому у житті - дарувати добро та любов іншим, не чекаючи відплати. Твоя доброта зіграла велику роль у моєму житті, і я завжди буду пам'ятати цю притчу про те, як два серця з'єднались у добрі та принесли світло у цей світ".

Так закінчилась ця чудова притча, яка навчає нас, що доброта, великодушність та взаємодопомога є важливими цінностями, які роблять наше життя кращим і яскравішим.