Question

Написати вірш гороховий звір.

Answer 1

Ответ:

Марія Примаченко - українська народна художниця, представниця «народного примітиву» («наївного мистецтва»). Марія Примаченко об'єднала у своїй творчості малюнок і живопис. Це - і живописна графіка, і графічний живопис водночас.

Приймаченківська «звірина серія» - явище унікальне і не має аналогів ні у вітчизняному, ні у світовому мистецтві. Сюжетні твори Примаченко - при усій їхній самобутності - мають деяку спільність з народними картинками. А ось фантастичні звірі - це витвір уяви художниці. Таких звірів не існує у природі - порівняння тут зайві. «Дикий чаплун» - від слова чапати - таку назву придумала Примаченко одному із звірів, акцентуючи увагу на його лапах, що здатні продиратися крізь таємничі хащі життя.

Приймаченківські фантастичні звірі - це і пересторога («Будь проклята війна!»), і заклик до дружби, до миру. Укрупнені форми небачених звірів, справжня злива кольорів у поєднанні з орнаментальною розробкою тулуба слугують створенню вражаючого своєю емоційною силою образу. Вступає у дію магія справжнього мистецтва: звірі ніби ворушаться, дихають, ростуть у нас на очах.

Справжнім шедевром серії про звірів став «Гороховий звір» (1971 р.). З усіх тварин, що малювала Марії Приймаченко він - найліричніший. У нього великі вуха і грива як у лева, тулуб прикрашають червоні «яблука», на чолі, переніссі і щоках - трикутники ластовиння та рожеві лапи, що закінчуються чи то кігтями, чи то клешнями. Круглі чорні очі дивляться допитливо. Та і сам звір - яскрава кольорова пляма - зітканий із сонячного проміння і рожево-червоних хмарин. Зелені стручки гороху, в якому живе звір, разом з синіми квітами утворюють рослинний орнамент.

Answer 2

Гороховий звір, маленький, як зірка, Скрізь у гаї і лісах блукає, Шершавий в спідниці гіллястого шику, Із гороху глідкого їжу відбирає.

У нього крапельки як перлинки марно, На спинці мов радуга, колірна палітра, В очах блиск розуму, наче свіча в катівні, Цей гороховий звір – неймовірна краса.

Шукає він їжу в кожному волоску, Спідниця гороху йому — найкраща подушка. Він ніжно покладе свою голову, Спить, мов мрія весняна, в ночі та вдень.

Гороховий звір, маленький, як доля, Серед природи — він — справжнє диво, Ніхто не бачив, як він летить уві сні, І чуєш відгомін його пісні відні.

Так гороховий звір, ніжний і таємний, Продовжує жити, пісню співати, В горошку маленькому світ відкриває, І ми його красу завжди пам'ятаєм.