Question

Поясни, чому куполи були одним з популярних елементів у спорудах стилю Ренесанс

Answer 1

Объяснение:

Історія куполів почалася ще в доісторичні часи, але технологічно складні та великі куполи стали будувати під час римської архітектурної революції, коли куполи стали використовувати при будівництві храмів і великих громадських споруд. Вважається, що найдавніший купол з нині існуючих розташований в римському Пантеоні, зведеному приблизно в 128 році нашої ери. Використання купола, однак, відбувалось рідко в Стародавній Греції. З розширенням використання прямокутних форм, цей тип даху описаний в похоронній архітектурі, зокрема давньогрецьких толосах.

Відкрита 1879 року Генріхом Шліманом Скарбниця Атрея в Мікенах споруджена близько 1250 року до н. е. В Іспанії в муніципалітеті Антекера (провінція Малага) збереглася одна з мегалітичних пам'яток цього періоду — Дольмен (гробниця) Ель Ромераль, побудована близько 1800 до н. е.

Пізніше в Римській імперії почали зводити купольні споруди, наприклад, на найбільших курортах з гарячими джерелами і в римських палацах, вони мали куполи, що виконували функцію перекриття. Пізніше традицію куполобудування перейняла візантійська християнська релігія та культова архітектура. Кульмінацією цього періоду стало застосування революційної вітрильної технології при зведенні Софійського собору у Константинополі. Після завоювання мусульманами імперії Сасанідів і візантійського Близького Сходу, купол став також частиною мусульманської архітектури.

У Західній Європі куполи знову набули популярності в епоху Ренесансу, і досягли розквіту на початку XVIII століття в архітектурі бароко.

Відтворюючи традиції римської архітектури, в XIX столітті куполи почали використовувати при зведенні державних будівель. У будівництві будинків куполи використовувалися рідко, в період бароко вони слугували атрибутом лише найбільших будівель і палаців. При спорудженні куполів почали виконувати металеві каркаси, залізобетон, засклення.

В останнє століття з розвитком технологій будівництва та появою нових матеріалів, у першу чергу полімерних, архітектори почали проектувати ще різноманітніші форми купольних перекриттів (наприклад, геодезичні куполи Р. Фуллера чи «купол тисячоліття» O2 Арени у Гринвічі). Куполи стали поширеними при будівництві оранжерейних, спортивних та видовищних споруд.

Answer 2

Куполи (або куполоподібні стелі) були одним із найхарактерніших та популярних архітектурних елементів у стилі Ренесанс, який розцвітає в Італії у 14-16 століттях та потім розповсюджується по всій Європі. Це було не тільки технічно складне досягнення, а й символічний елемент, що втілював ідеї Ренесансу.

Ось кілька причин, чому куполи були такими популярними у ренесансних спорудах:

1. Технічні здобутки: У ренесансний період інженерія та будівельна майстерність зазнали значних вдосконалень. Архітектори як Джордано Бруно та Філіппо Брунеллескі розробили нові методи підтримки куполів, які дозволили їхню реалізацію величезних розмірів.

2. Символіка: Куполи були часто сприймані як символ небесної гармонії, величі, ідеальної форми та знання. Їх кругла форма і симетричний дизайн втілювали ідеали порядку та симетрії, які були важливими в ренесансній філософії.

3. Архітектурна гармонія: Купольні споруди виглядали вражаюче імпозантно та виражали велич і владу. Вони надавали архітектурній гармонії будівлям, допомагали їм виглядати елегантно та велично.

4. Технічні можливості для освітлення: Купольні конструкції створювали великі вітражі та отвори для світла, що стало можливим завдяки новим методам скловаріння. Це дозволяло залити внутрішні приміщення споруд природним світлом, створюючи вражаючу атмосферу.

5. Інноваційність: Будівництво величезних куполів вимагало від архітекторів та інженерів нових підходів та винаходів. Це було вирішальним елементом у розвитку архітектурної інноваційності ренесансу.

Куполи відігравали важливу роль у визначенні ренесансної архітектури як періоду, що прагнув до гармонії між людиною, природою та божественним. Їхня велич та краса захоплювали людей, що сприяло поширенню цього архітектурного елементу в ренесансних спорудах.